Вікова макулярна дегенерація
Що таке вікова макулярна дегенерація?
Вікова макулярна дегенерація — це офтальмологічна патологія, яка виникає через ураження центральної частини сітківки в області жовтої плями. Через це в цьому місці деяка частина фоторецепторів не працює, і утворюється випадіння поля зору.
Втрата центрального зору вкрай негативно позначається на якості життя, тому необхідно якомога раніше діагностувати це захворювання та розпочати лікування. Для цього лікарі радять профілактично проходити обстеження та звертатися до клініки з появою перших симптомів нездужання.
Причини виникнення ВМД
Найчастіше вікова дистрофія сітківки виникає через спадкову схильність — існує кілька генетичних факторів, наявність яких визначає високий ризик розвитку дистрофічних змін. Також причиною стає порушення синтезу фактора зростання ендотелію судин. У нормі цей білок необхідний для розвитку капілярів, проте, якщо його синтезується занадто багато, починають відбуватися процеси неоваскуляризації. Нові судини слабкі, легко лопаються, що призводить до пошкодження сітківки.
Головним фактором описаних змін вважається вік. Після досягнення 40 років ризики дегенерації значно збільшуються, тому краще регулярно відвідувати офтальмолога.
Також до розвитку ВМД можуть призводити:
- паління — воно згубно впливає на ендотелій судин;
- ожиріння та метаболічний синдром — на цьому фоні порушуються обмінні процеси в сітківці;
- неактивний спосіб життя — крім того, що він також призводить до ожиріння, він також вважається прямим фактором ризику розвитку ВМД;
- підвищений артеріальний та внутрішньоочний тиск (наприклад, при закритокутовій глаукомі) — він створює навантаження на судини сітківки та призводить до її здавлення;
- частий вплив ультрафіолетових променів — вони шкідливі для сітківки ока.
Форми макулярної дегенерації
Залежно від причин та механізму розвитку, виділяють дві основні форми дегенерації:
- Суха форма ВМД. Найчастіше відповідає ранній стадії розвитку патологічних змін. У тканині сітківки починають формуватися вогнища дистрофії, характерні жовті відкладення. Ця форма повільно прогресує, поступово призводячи до значної втрати зору, і виникає через обмінні порушення та вікові зміни.
- Волога форма. Вважається більш небезпечною та швидко прогресуючою. Вона виникає через неоваскуляризацію, що почалася, і характеризується крововиливами та набряком в області макули. Нові судини часто ушкоджуються, що призводить до формування дегенерації. При цьому симптоматика розвивається швидше, а прояви загалом можуть бути важчими.
Залежно від встановленого діагнозу лікарі підбирають ефективне лікування. Так, суха форма макулярної дегенерації лікується переважно корекцією способу життя, застосуванням антиоксидантів і правильним харчуванням, а для лікування вологої форми потрібні агресивніші методи.
При цьому макулодистрофія — це хронічне захворювання, яке неможливо повністю вилікувати.
Лікування ВМД

Макулярна дегенерація — це хронічна патологія, яка поступово прогресуватиме навіть на фоні лікування. Однак її прогрес можна сповільнити, якщо вчасно звернутися до офтальмолога і розпочати лікування. Після встановлення діагнозу сухої дистрофії рекомендується:
- знизити рівень зорового навантаження — необхідно частіше давати очам відпочивати, зменшити екранний час та тривалість занять, які потребують фокусування на одній відстані;
- дотримуватися дієти — необхідно вживати більше продуктів, які містять антиоксиданти, вітамін А та вітамін В;
- завжди використовувати сонцезахисні окуляри в періоди сонячної активності — це захистить сітківку від згубного впливу ультрафіолету;
- позбутися шкідливих звичок — куріння та алкоголь негативно впливають на судини сітківки, можуть призводити до ангіопатії та неоваскуляризації;
- підтримувати достатній рівень фізичної активності — це допоможе позбутися ожиріння та метаболічних порушень.
Перелічені заходи допоможуть уповільнити прогрес сухої форми макулодистрофії. Додатково офтальмолог може призначити курс мультивітамінів та антиоксидантів.
Якщо діагностовано вологу вікову дистрофію сітківки ока, лікування включає ін’єкції інгібіторів VEGF — білка, який стимулює формування нових судин у сітківці. Завдяки уповільненню темпів неоваскуляризації знижується частота крововиливів. Так вдається уповільнити зниження гостроти зору та появу інших неприємних симптомів.
Симптоми
- загальне зниження гостроти зору, що поступово прогресує;
- викривлення контурів предметів, їхнє розмивання;
- труднощі з читанням, керуванням машини та іншими видами діяльності, які потребують гарного зору, що поступово виникають у процесі розвитку хвороби;
- формування характерних темних плям у полі зору.
Діагностика
- офтальмоскопія
- кольорове фотографування очного дна в області макули
- флюоресцентна ангіографія
- оптична когерентна томографія