Увеїт

Увеїт — це запалення судинної оболонки ока, яке може вражати різні її структури. Судинна оболонка (увеальний тракт) складається з трьох частин — райдужної оболонки, війкового тіла і власне судинної оболонки, які живлять око і підтримують його в здоровому стані. Запальний процес може виникати як в одній, так і в кількох із цих частин залежно від локалізації патології. Увеїт може бути гострим або хронічним, і за відсутності належного лікування може призводити до серйозних ускладнень — катаракти, глаукоми або навіть втрати зору.

Захворювання частіше виникає у молодих та середнього віку людей. Увеїт у дітей зустрічається досить рідко, як і у пацієнтів похилого віку. Він небезпечний через своє непередбачуване протікання та можливі ускладнення. Причини хвороби можуть бути різноманітними – від інфекційних уражень до аутоімунних процесів. Часто увеїт може стати сигналом про розвиток системних захворювань, таких як ревматоїдний артрит або саркоїдоз. У такому разі потрібно не тільки лікування очей, а й корекція основної патології.

Вилікувати запалення райдужної оболонки без втручання офтальмологів не вдасться, тому слід уважно стежити за власним станом. Якщо у вас виникають якісь патологічні симптоми, краще відразу звернутися до лікаря і пройти обстеження.

Close up of the red irritated human eyes, allergy symptom, conjunctivitis

Причини виникнення увеїту

Можливі причини увеїту включають цілу низку факторів:

інфекції (бактеріальні, вірусні, грибкові чи паразитарні);
травми очного яблука;
аутоімунні захворювання, при яких організм атакує власні тканини (наприклад, ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт);
виражені алергічні реакції;
токсичні дії хімічних речовин або деяких ліків;
системні запальні захворювання, такі як саркоїдоз або хвороба Бехчета;
онкологічні захворювання ока чи інших органів;
метаболічні порушення, що призводять до патологій судинної оболонки ока (зокрема, віддалені наслідки цукрового діабету);
ниркова та печінкова недостатність;
нейроциркуляторна дистонія;
рецидивні інфекційно-запальні захворювання ЛОР-органів.

Перелічені стани супроводжуються наявністю постійного вогнища інфекції у безпосередній близькості від очних яблук та збоями у роботі імунної системи. На цьому фоні легко розвивається запальний процес і в райдужній оболонці.

Класифікація увеїту

Увеїт – захворювання очей, яке може протікати у кількох формах. У зв’язку із цим лікарі виділяють кілька класифікацій цієї патології. Так, залежно від локалізації запалення виділяють:

Передній (ірит, іридоцикліт). Запалення вражає райдужне тіло. Це найпоширеніша форма увеїту.
Проміжний. Запальний процес поширюється на середні структури ока, включаючи війкове тіло та передню частину склоподібного тіла.
Задній (хоріоїдит, ретиніт). Патологічні зміни зачіпають судинну оболонку та сітківку ока.
Панувеїт. Найважча форма, при якій запалення вражає всі три частини судинної оболонки, включаючи райдужку і війкове тіло.

Також важлива класифікація, що відображає варіант перебігу хвороби. Виділяють:

гострий увеїт — розвивається швидко, протікає бурхливо, з яскраво вираженою клінічною картиною;
хронічний увеїт — характеризується більш млявим перебігом, діагностика може бути дещо утруднена через недостатню вираженість симптомів;
підгострий — форма, що за клінічним перебігом являє собою щось середнє між гострим і хронічним варіантом;
рецидивуючий – форма, за якої періодично спостерігаються періоди загострення з вираженими симптомами, та періоди ремісії, під час яких симптоматика повністю відсутня.

Також це захворювання може бути первинним (коли крім ураження судинної оболонки патологічні зміни в організмі відсутні) і вторинним, коли є основне захворювання (наприклад, герпетичний увеїт або токсоплазмозний увеїт). Вторинні форми можна розділити на два морфологічні види:

гранулематозний — супроводжується появою грануляцій, часто розвивається на тлі туберкульозу або токсоплазмозу;
не гранулематозний – для нього характерні катаральні прояви, він може супроводжувати ГРВІ, грип та ревматоїдний артрит.

Окрема класифікація стосується виділень, що супроводжують запалення:

серозний;
гнійний;
геморагічний;
змішаний;
фіброзний.

Симптоми увеїту

Симптоми увеїту можуть змінюватись в залежності від форми захворювання, але найбільш поширеними вважаються:

почервоніння ока через запалення судинної оболонки;
болі в оці, особливо при яскравому світлі (світлобоязнь);
зниження гостроти зору чи розмитість зображення;
поява плаваючих плям чи тіней перед очима;
сльозотеча або надмірна сухість очей;
зміна кольору райдужної оболонки через запальний процес (цей ефект добре помітний на фото увеїта ока);
відчуття стороннього тіла в оці, яке не минає після моргання;
спазм циліарних м’язів, що викликає біль при фокусуванні зору на близьких предметах.

Перелічені ознаки мають стати приводом для негайного звернення до офтальмолога.

Діагностика увеїту

Для діагностики увеїту використовуються такі методи:

Огляд за допомогою щілинної лампи. Він дозволяє виявити ознаки запалення в передній камері ока, райдужці та війковому тілі.
Офтальмоскопія. Огляд задніх структур ока, зокрема, сітківки та судинної оболонки. Проводиться для виявлення патологічних змін та ознак заднього увеїту.
УЗД очей. Воно допомагає оцінити стан склоподібного тіла та виявити запальний процес у важкодоступних для стандартного огляду місцях.
Флуоресцентна ангіографія. Використовується для оцінки кровотоку в судинній оболонці та сітківці, допомагає виявити запальні вогнища.
КТ та МРТ. Застосовуються для більш детальної оцінки структур ока та прилеглих тканин при підозрі на складні форми увеїту.

Також можуть бути призначені загальні аналізи крові – вони допомагають встановити причини хвороби, якщо вона пов’язана з аутоімунними чи інфекційними порушеннями.

Лікування увеїту

Якщо з’явилася клініка увеїту, лікування має бути розпочато негайно. Так можна уникнути розвитку ускладнень. При цьому вирішувати, як лікувати увеїт очей, повинен тільки офтальмолог, оскільки самолікування може зашкодити вам.

Основні методи лікування патології включають:

Кортикостероїди. Вони використовуються місцево (у вигляді крапель або мазей) або системно для зниження запалення і контролю симптомів.
Імуносупресанти. Застосовуються при аутоімунних формах увеїту для пригнічення імунної відповіді організму. Це дозволяє зменшити інтенсивність запалення.
Антибіотики чи противірусні препарати. Призначаються у випадках, коли увеїт викликаний інфекційним агентом (бактерії, віруси, грибки).
Місцеві протизапальні краплі. Допомагають зменшити почервоніння та біль в очах.
Лазерна терапія. Застосовується у випадках, коли запалення зачіпає сітківку чи інші глибокі структури ока.
Хірургічне втручання. Проводиться у випадках ускладнених форм увеїту, наприклад, для видалення катаракти або лікування глаукоми.

Профілактика увеїту

Враховуючи, що таке увеїт, профілактика (насамперед) полягає у своєчасному лікуванні основних захворювань, які можуть спричинити запалення в очах. Люди, які страждають на хронічні або системні захворювання (наприклад, ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак), повинні регулярно обстежуватися у лікаря для контролю стану очей. Крім того, важливо дотримуватися гігієни очей, уникати травм та інфекцій.

Можливі ускладнення увеїту

Недоліковане запалення може призвести до ускладнень:

катаракта – розвиток помутніння кришталика, що призводить до поступової втрати зору;
глаукома – підвищення внутрішньоочного тиску, що може спричинити пошкодження зорового нерва та втрату зору;
відшарування сітківки — небезпечний стан, що вимагає негайного хірургічного лікування;
макулярний набряк – накопичення рідини в макулі (центральній частині сітківки), що знижує гостроту зору;
рубцювання сітківки — утворення рубців на сітківці через запальні процеси, що порушує нормальне функціонування ока.

Перерахованих патологій можна уникнути, якщо вчасно звертатися до фахівця.