Спазм акомодації

Що таке спазм акомодації

Спазм акомодації — це офтальмологічна патологія, коли м’язи очей, відповідальні за фокусування на різних відстанях, залишаються у напруженому стані навіть після завершення роботи поблизу. Це призводить до неможливості швидко та чітко бачити предмети, які розташовані вдалині. Інакше ця хвороба називається «псевдокороткозорість» і відноситься до найпоширеніших причин зниження зору серед дітей, підлітків та молодих людей, які проводять багато часу за комп’ютером, телефоном чи читанням.

Спазм акомодації в дитячому віці — це початкова стадія погіршення зору. Якщо протягом тривалого часу нічого не робити з цією патологією, може розвинутись стійка прогресуюча короткозорість. В результаті погіршується якість зору, виникають головні болі та втома очей, а також можуть з’явитися інші зорові порушення. Особливо часто цей розлад виникає у школярів та студентів через надмірне візуальне навантаження під час навчання.

Намагатися самостійно вирішити, як вилікувати спазм акомодації, не слід. Неправильне лікування не лише не допоможе відновити добрий зір та профілактувати розвиток короткозорості, а й може нашкодити пацієнтові, прискоривши процес патологічних змін. Тому, помітивши перші симптоми, краще звернутися до офтальмолога та отримати грамотне призначення.

Причини виникнення спазму акомодації

Етіологія хвороби – мультифакторна. Причини спазму акомодації можуть включати декілька зовнішніх та внутрішніх факторів:

• надмірне зорове навантаження на близькій відстані;
• тривале використання гаджетів чи комп’ютерів;
• недостатнє чи погане освітлення під час роботи;
• тривале перебування в неправильному положенні під час читання або роботи з комп’ютером;
• слабкість очних м’язів у дітей через недостатню тренованість зорової системи;
• нестача вітамінів та мінералів, зокрема, вітамінів A та Е, які необхідні для коректної роботи сітківки;
• порушення циркуляції крові в оці через стрес або загальні захворювання організму;
• неврологічні захворювання, що впливають на роботу нервових шляхів, контролюючих акомодацію.

Через перелічені фактори циліарні м’язи поступово слабшають і перестають коректно виконувати свою функцію, залишаючись в одному положенні навіть тоді, коли необхідно змінювати кривизну кришталика. Так розвивається спазм акомодації очей.

Симптоми спазму акомодації

Основні симптоми спазму акомодації можуть включати:

• погіршення чіткості зору на великій відстані;
• швидке стомлення очей під час читання або під час роботи на комп’ютері;
• часті головні болі, що виникають після тривалого зорового навантаження;
• відчуття печіння чи болю в очах;
• двоїння або розмиття зображення під час переходу від ближніх об’єктів до далеких;
• відчуття напруги чи тяжкості у власних очах;
• неможливість швидко змінювати фокус із ближніх об’єктів на далекі;
• періодичні порушення концентрації та загальна втома.

Описані симптоми поступово розвиваються по мірі розвитку захворювання. Надалі вони посилюватимуться — якщо на ранніх стадіях пацієнт може сфокусуватися на далеких предметах після відпочинку для очей, то надалі відновити адекватну роботу акомодаційного апарату стає неможливим.

При цьому патологічні зміни можуть зачіпати одне око або обидва. Спазм акомодації обох очей відразу ж супроводжується яскравою симптоматикою, тоді як ураження одного ока тривалий час може залишатися непомітним. Здорове око бере на себе функції хворого і якийсь час здатне повністю компенсувати порушення.

Діагностика спазму акомодації

Вирішувати, як усунути спазм акомодації у конкретного пацієнта, повинен тільки офтальмолог. Щоб встановити діагноз спазму акомодації, окуліст проводить низку діагностичних досліджень:

• перевірка гостроти зору – проводиться з метою оцінки здатності чітко бачити на різних відстанях;
• тест на рефракцію – визначення порушень фокусування ока;
• вимір акомодації – дослідження здатності ока змінювати фокус при погляді на різні відстані;
• скіаскопія — аналіз змін у рефракції очей при різному освітленні;
• огляд очного дна – для виключення інших захворювань очей, які можуть впливати на акомодацію;
• комп’ютерна діагностика зорового навантаження – дослідження стану очей за різних навантажень.

Перелічені дослідження дозволяють лікарю диференціювати спазм і міопію, що розвивається — це важливо для призначення подальшого лікування.

Як лікувати спазм акомодації

Це захворювання насамперед потребує консервативного лікування, оскільки органічні зміни при ньому відсутні. Так, лікування спазму акомодації у дітей часто складається із зорових зарядок та апаратної терапії.

Як правило, лікування спазму акомодації включає кілька етапів:

1. Призначення очних крапель. Використовуються препарати, які знімають спазм м’язів очей. Зокрема, у особливо тяжких випадках лікар може призначити міорелаксанти.
2. Корекція зору за допомогою окулярів чи контактних лінз. Вона застосовується не тільки в якості корекції зорових порушень, а й за необхідності зниження навантаження на очі.
3. Зорові тренування. Спеціальні вправи для тренування акомодаційної спроможності очей — так звана зарядка для очей.
4. Фізіотерапевтичні методи. Може застосовуватися лазер, магнітотерапія або електрофорез для покращення кровообігу в очах. Це дозволяє фізіологічно нормалізувати метаболізм у м’язах.
5. Вітамінотерапія. Може допомогти призначення вітамінних комплексів, особливо із вмістом вітамінів A, Е та антиоксидантів.
6. Регулярні перерви під час роботи на комп’ютері чи читання. Вони потрібні, щоб зменшити напруження очей.
7. Масаж параорбітальної області. Необхідний для зниження напруження і поліпшення кровообігу.

Як зняти спазм акомодації, вам індивідуально розповість лікар.

Профілактика спазму акомодації

Враховуючи, що таке спазм акомодації, профілактика є основою лікування самої патології. Вона передбачає дотримання адекватного режиму зорових навантажень та загальної турботи про стан очей. Насамперед, слід забезпечити правильне освітлення під час роботи або навчання. Сидіти за столом потрібно на достатній відстані від книги або екрану, а кожні 20-30 хвилин роботи слід робити перерви та виконувати прості вправи для очей. Рекомендується зосереджувати погляд на віддалених об’єктах або ворушити очними яблуками в різні сторони та по колу, щоб розслабити м’язи.

Також важливо включати в раціон продукти, багаті на вітаміни. Особливо важливим є вітамін A, який відповідає за збереження здоров’я зорової системи. Регулярні заняття фізичною активністю, свіже повітря та достатній відпочинок допоможуть знизити ризик спазму акомодації. Офтальмологи рекомендують також регулярні профілактичні огляди, особливо для дітей та підлітків, оскільки саме у цьому віці розвивається схильність до зорових розладів. Спазм акомодації у дорослих зустрічається рідше, проте не слід забувати про можливість його розвитку. Якщо зір став трохи знижуватися, необхідно кардинально змінювати спосіб життя — ввести в розпорядок дня прогулянки на свіжому повітрі, зменшити кількість часу, що проводиться за гаджетами. Якщо ваша основна робота пов’язана з комп’ютером, і ви не можете зменшити кількість екранного часу, забезпечте якісний відпочинок у робочі дні та вихідні без зорових навантажень.

Можливі ускладнення спазму акомодації

Якщо не приділяти уваги діагностиці та лікуванню спазму акомодації, може розвиватися ряд ускладнень:

• прогресування короткозорості – перманентно напружені м’язи втрачають здатність виконувати свої функції, що призводить до органічних порушень і може спричинити міопію;
• астенопія – постійне зорове навантаження, що супроводжується втомою очей, головними болями та дискомфортом;
• зниження зорової працездатності — людина може швидше втомлюватися при роботі, що вимагає концентрації зору;
• погіршення загального стану зорового аналізатора — тривалий спазм акомодації може призвести до зниження якості зорового сприйняття на всіх відстанях;
• головний біль – підвищене зорове навантаження може спричинити напругу у м’язах очей, що спровокує виникнення цефалгії.

Щоб уникнути розвитку ускладнень, необхідно вчасно звертатися до фахівців.