Скотома
Що таке скотома очей
Щоб зрозуміти, що це — скотома очей, треба розуміти, як формуються поля зору. Людина бачить навколишній світ завдяки сітківці, що складається з багатьох фоторецепторів. Якщо якісь із них припиняють працювати, виникають дефекти полів зору.

Скотома ока – це часткове випадання зорового поля, яке може проявлятися як «сліпа пляма» або зниження зору в певній ділянці. На відміну від повної сліпоти, скотома може бути непомітною для пацієнта, особливо на початкових етапах, і виявляється тільки при спеціальному обстеженні. Однак згодом вона може погіршувати візуальне сприйняття і ускладнювати виконання повсякденних завдань. Сліпі плями перед очима заважають читати, виконувати побутові справи і навіть бачити співрозмовника.
Скотоми можуть бути ознакою серйозних захворювань очей чи нервової системи. Цей патологічний стан частіше зустрічається у людей похилого віку, але може розвиватися і у молодих пацієнтів через травми, інфекції або генетичні розлади. Раннє виявлення змін важливо, оскільки вони вимагають лікування, щоб уникнути прогресування хвороби. Якщо у вас з’явилася сліпа пляма в оці, слід негайно звернутися до офтальмолога та провести обстеження.
Причини виникнення скотоми
Причини очної скотоми можуть бути різними:
- глаукома — підвищений внутрішньоочний тиск, що викликає пошкодження зорового нерва;
- дегенерація макули — патологія, що веде до втрати центрального зору;
- ретиніт – запальні процеси у сітківці ока;
- інсульт – порушення кровопостачання головного мозку, яке може впливати на зорові нерви та центральний відділ аналізатора;
- травми голови – ушкодження зорового нерва чи мозкових структур, відповідальних за зір;
- пухлини головного мозку – тиск на зоровий нерв або його ушкодження через розвиток пухлин;
- токсичні ураження – вплив токсичних речовин на зорову систему;
- нейропатії — ураження зорових нервів внаслідок хронічних захворювань (наприклад, діабету);
- вроджені аномалії – генетичні розлади, що впливають на розвиток зорового апарату.
У кожного пацієнта причини виникнення хвороби індивідуальні, але їхнє знання може допомогти в ефективному лікуванні. Наприклад, причини миготливої скотоми — це найчастіше різкі зміни погоди, гіпоксія та перевтома.
Види скотом
Існує кілька класифікацій скотом, які дозволяють лікарям уточнити діагноз та призначити ефективнішу терапію. Так, за ступенем тяжкості ураження виділяють:
- абсолютну скотому – супроводжується повним випаданням зору у певній ділянці зорового поля;
- відносну скотому – зниження гостроти зору у певній ділянці не супроводжується повним його випаданням (проте пацієнт може помітити патологічні зміни).
Ще одна класифікація стосується часу появи симптоматики:
- позитивна скотома – пацієнт усвідомлює наявність сліпої плями, вона помітне для нього і приносить помітний дискомфорт;
- негативна скотома – пацієнт не помічає хвороби, вона проявляється лише під час обстеження і не турбує людину у звичайному житті;
- миготлива скотома (або очна мігрень) — виникає під впливом зовнішніх факторів, зберігається близько 20 хвилин і зникає (як правило, при цьому супроводжується нудотою та головним болем).
Для діагностики важливим є також розташування плями. Відповідно до цього виділяють кілька форм:
- Центральна скотома. Випадіння зору у центральній частині зорового поля. Найчастіше його поява пов’язана з патологіями сітківки та ураженнями зорового нерва. Найчастіше такі форми хвороби супроводжують на ранніх стадіях розсіяний склероз.
- Парацентральна скотома. Розташовується довкола центральної області. Поява цієї форми здебільшого пов’язана з підвищеним внутрішньоочним тиском, а симптоматика посилюється в міру його підвищення. Вона називається скотома Б’єррума.
- Периферична скотома. Випадіння зору на периферії зорового поля. Найчастіше його причиною стають дистрофічні зміни чи ретиніт.
Фізіологічна скотома (інакше називається природною) – нормальне явище. Вона спостерігається в місці, де зоровий нерв виходить із сітківки, тому що в ньому в нормі відсутні фоторецептори. Жодного дискомфорту це явище не приносить.
Симптоми скотоми
Основні симптоми скотоми можуть бути такими:
- поява темної або сліпої плями у полі зору;
- зниження чіткості зору у центральній чи периферичній частині поля зору;
- утруднення під час читання чи роботи з деталями;
- відчуття викривлення зображення навколо скотоми;
- погіршення зору у сутінках чи умовах поганого освітлення;
- неможливість фокусувати погляд на певних об’єктах;
- постійна втома очей, особливо при виконанні завдань, які потребують концентрації зору;
- іноді — головний біль або біль в очах при тривалому напруженні зору.
Найскладніша в діагностиці миготлива скотома — фото, що ілюструють приблизні зміни зображення за такої форми захворювання, нічим не відрізняються від інших форм. При цьому пацієнти не відчувають таких змін постійно, тому не звертаються до лікаря. При цьому навіть короткочасні зміни потребують ретельної діагностики та призначення лікування, тому що періодичний характер появи симптомів ніяк не зменшує тяжкості захворювання.
Діагностика скотоми
Як побачити сліпу пляму в оці, знає лише лікар, тому з появою тривожних ознак варто звертатися до офтальмолога. Діагностика скотоми включає різні методи:

- тест на ширину поля зору (периметрія) – дозволяє оцінити розмір та кількість ділянок випадання зорового поля;
- офтальмоскопія – дослідження стану сітківки та зорового нерва;
- оптична когерентна томографія – допомагає детально візуалізувати структури сітківки;
- флюоресцеїнова ангіографія – вивчення кровоносних судин сітківки для виявлення порушень кровопостачання;
- МРТ головного мозку – необхідне для виявлення можливих патологій у мозкових структурах, відповідальних за зір;
- вимірювання внутрішньоочного тиску — діагностика глаукоми, яка може бути причиною скотоми;
- тести на контрастну чутливість – оцінюють здатність ока розрізняти кольори та відтінки.
Отримавши результати обстежень, лікар може визначитися з лікуванням. Самостійно намагатися впоратися з патологією не слід — лише офтальмолог може зрозуміти, як лікувати скотому.
Лікування скотоми
Лікування скотоми залежить від причини її виникнення і може включати такі методи:
- медикаментозна терапія – застосовується для лікування основної причини (глаукома, запалення тощо);
- лазерна терапія — може бути використана для видалення нових кровоносних судин або інших патологічних утворень;
- оперативне втручання – застосовується при пухлинах, відшаруванні сітківки чи інших тяжких патологіях;
- корекція зору — застосування спеціальних лінз або окулярів для покращення зорового сприйняття;
- ін’єкції препаратів у сітківку — можуть допомогти при вологій макулодистрофії або інших станах, пов’язаних зі скотомою.
Для лікування мерехтливої скотоми застосовуються нестероїдні протизапальні препарати.
Профілактика скотоми
У нормі скотома існує лише у місці виходу зорового нерва. Щоб запобігти розвитку патологічних форм, важливо дотримуватися певних рекомендацій. Слід контролювати перебіг хронічних захворювань – гіпертонії, діабету та глаукоми. Регулярні огляди у лікаря-офтальмолога допоможуть своєчасно виявляти проблеми із зором та запобігати їх прогресу. Особливо важливо контролювати внутрішньоочний тиск та стан сітківки у пацієнтів із ризиком розвитку захворювань зорової системи.
Також необхідно дотримуватись здорового способу життя. Збалансоване харчування з достатньою кількістю вітамінів та антиоксидантів допоможе зміцнити візуальний апарат. Регулярна фізична активність та відмова від шкідливих звичок (зокрема куріння) також сприятимуть збереженню гарного зору.
Можливі ускладнення скотоми
Важливий момент для збереження гарного зору — це своєчасне лікування скотоми. В офтальмології відомі такі можливі ускладнення нелікованої хвороби:
- повна втрата зору чи його прогресуюче зниження;
- відшарування сітківки (при її дистрофії);
- дегенеративні зміни зорового нерва
Скотома – це серйозна патологія, яка потребує швидкої діагностики та адекватного лікування. Важливо своєчасно звертатися до лікаря та дотримуватися рекомендацій щодо збереження зору.