Синдром сухого ока

Близько 15-17% населення по всьому світу страждають на синдром сухого ока. За деякими даними, цей діагноз встановлюють кожному другому пацієнту на прийомі у офтальмолога. Зростанню захворюваності сприяє погіршення екологічної обстановки, а також поширення моніторів комп’ютерів, кондиціонерів та іншої офісної техніки.

! Лікування цієї проблеми найчастіше симптоматичне, основа лікування полягає у використанні препаратів схожими за складом із натуральною сльозою.

Що таке синдром сухого ока?

Синдром сухого ока (ССО) – це мультифакторіальне захворювання, яке спричинене порушенням гомеостазу слізної плівки (СП). У нормальному стані вона покриває всю передню частину очного яблука та захищає її від інфекції, пересихання, дрібних частинок пилу та інших забруднень.

Слізна плівка зовні має тонкий ліпідний шар, який запобігає випару вологи і забезпечує терморегуляцію рогівки та слизової оболонки ока. Другий шар, або водний, складається з муцинового компоненту та води. Саме муцин надає йому гідрофільних властивостей і забезпечує фіксацію плівки на рогівці.

Розрізняють три механізми розвитку ССО:

викликаний підвищеним випаром рідини або пов’язаний із порушенням формування СП на поверхні ока;
спровокований зниженням сльозопродукції;
комбінований тип, у якому мають місце обидва механізми.

При порушенні складу СП або зменшенням секреції сльози слізною залозою слизова очей стає сухою, що призводить до подразнення поверхні ока, а також може призвести до розвитку запалення та інфікування ока.

Симптоми синдрома сухого ока

З’являється відчуття піску у власних очах.
Печіння та почервоніння кон’юнктиви.
На початкових стадія рясна сльозотеча.
Характерно посилення проявів після тривалої роботи за комп’ютером, читання, перебування на вулиці у вітряну погоду.
Без лікування, захворювання може прогресувати та призводити до таких ускладнень:
хронічне запалення рогівки чи кон’юнктиви;
поява ерозій або виразок на рогівці.

Основні види синдрому сухого ока

Виділяють такі види синдрому сухого ока в залежності від ступеня виразності:

Легка – Визначаються незначні ознаки сухості, пов’язані з помірними змінами складу СП. На цій стадії виникає рефлекторне посилення секреції сльози слізною залозою, що супроводжується сльозотечею.
Середня – сльози виробляються недостатньо, а зміни у складі СП більш виражені.
Тяжка – характеризується вираженим зниженням секреції сльози. Значно порушено гомеостаз СП, можливе ураження рогівки з розвитком ерозій.
Особливо важка форма — можливий розвиток виразок рогівки з подальшим перфоруванням та повною втратою зору.

Як лікувати синдром сухого ока?

Основним методом терапії даного захворювання є використання препаратів, які заміняють натуральну сльозу.

У дорослих

Для початку всім пацієнтам рекомендується уникати факторів, які можуть посилити прояв хвороби:

виключити перебування під кондиціонером чи вентилятором;
лімітувати час роботи за монітором комп’ютера;
обговорити з лікарем можливість відміни прийому препаратів, які провокують ССО;
уникати перебування на вулиці у вітряну та сонячну погоду або носити захисні окуляри.

! Мета медикаментозного лікування – достатньо зволожити слизову ока.

З сучасних лікарських засобів застосовуються краплі або гелі на основі:

гліцеролу;
гіалуронової кислоти;
гіпромелози;
карбоміра;
повідона;
полівінілового спирту.

! Важливе правило лікування – немає універсальних крапель, мазей чи гелів, які підійдуть абсолютно всім. У кожному випадку підбирати засіб, що замінює натуральну сльозу, потрібно індивідуально.

Також є нормальною ситуація, коли з першого разу не вдається вибрати ефективний засіб. Можливо знадобиться 2-3 різні препарати, щоб визначитися і вибрати відповідний конкретному пацієнту. Тому самостійно призначати собі краплі очей не рекомендується, так як це може зайняти набагато більше часу і засобів. При тривалому використанні важливо підібрати краплі, які не містять консервантів.

Додатково можуть призначатися масажі та гігієна повік.

На розвинених стадіях захворювання, коли одні лише сльозамінники не усувають симптоми, призначаються імуномодулюючі краплі, здатні усунути прояви запалення на поверхні ока та значно полегшити стан пацієнта.

У дітей

Лікування у дітей потрібно починати з ретельної діагностики, оскільки у цьому віці такий діагноз встановлюється рідко і може вказувати на наявність загальних захворювань. За наявності симптомів сльозотечі важливо виключити аномалії прохідності слізних шляхів.