Неврит зорового нерва

Що таке неврит зорового нерва?

Неврит зорового нерва — це запальне захворювання, яке вражає зоровий нерв, який відповідає за передачу зорової інформації від ока до головного мозку. Воно може призводити до часткової чи повної втрати зору ураженому оці, що пов’язано з порушенням провідності нервових імпульсів. Зазвичай неврит проявляється різко, супроводжуючись зниженням гостроти зору та іншими симптомами.

Часто очний неврит пов’язаний з імунологічними чи інфекційними процесами — розсіяним склерозом, вірусними інфекціями чи бактеріальними ураженнями. Також його розвитку можуть сприяти токсичний вплив та травми. Захворювання найчастіше зустрічається у людей віком від 20 до 50 років, особливо у жінок. Пацієнти з цим діагнозом можуть відзначати не лише погіршення зору, а й біль у ділянці очей, особливо при русі очного яблука. Це пов’язано із запальним процесом, який зачіпає як сам нерв, так і оточуючі його тканини.

Своєчасне лікування невриту зорового нерва у клініці Візіум важливе для запобігання незворотній втраті зору. Терапія зазвичай спрямована на усунення причини запалення, зменшення набряку нерва та відновлення його функцій. Рання медична допомога значно збільшує шанси на повне одужання, тому ще за перших ознак потрібно звернутися до офтальмолога (це єдиний лікар, який лікує неврит зорового нерва).

Причини виникнення невриту очного нерва

Основні причини невриту зорового нерва включають:

1. Інфекції. Бактеріальні та вірусні інфекції (герпес, кір, грип, сифіліс, туберкульоз та менінгіт) можуть стати причиною запалення у зоровому нерві. Інфекційні агенти проникають у тканини ока чи нервові волокна, викликаючи їх ушкодження — саме так найчастіше розвивається неврит зорового нерва у дітей.
2. Аутоімунні захворювання. Розсіяний склероз і системний червоний вовчак часто провокують неврит через аномальну активність імунної системи. У цьому випадку власні клітини організму атакують зоровий нерв, сприймаючи його як чужорідну структуру.
3. Токсичний вплив. Інтоксикація організму, спричинена вживанням метанолу, етанолу, деяких лікарських засобів або контакту з токсичними речовинами, може призвести до запалення.
4. Травми голови та очей. Забиття, струси, переломи черепа або очниці можуть пошкоджувати зоровий нерв, викликаючи його запалення. Посттравматичний неврит розвивається через механічне здавлення або порушення кровопостачання.
5. Судинні порушення. Гіпертонія, атеросклероз чи тромбоз судин можуть призвести до ішемії нерва.
6. Пухлини та новоутворення. Наявність пухлини або кісти в ділянці голови або очниці може чинити тиск на зоровий нерв.
7. Метаболічні розлади. Цукровий діабет, гіпотиреоз чи інші захворювання, пов’язані з порушенням обміну речовин, призводять до зміни структури судин та нервових тканин.

Симптоми очного невриту

Основні симптоми невриту зорового нерва включають наступне:

• зниження гостроти зору — людина зауважує, що бачить гірше, особливо на одне око;
• складнощі при розпізнаванні кольорів — часто з’являється часткова або повна сліпота;
• біль в очниці — може стати сильнішим при русі очного яблука;
• поява темних плям і «блискавок» перед очима — це перші ознаки подразнення зорового нерва;
• звуження поля зору — людина може перестати бачити периферичним зором;
• підвищена чутливість до світла — яскраве світло викликає дискомфорт чи біль;
• відчуття туману чи пелени перед очима — через це стає важко сфокусуватися на об’єктах.

Якщо у вас з’явилися симптоми невриту очного нерва, не варто затягувати звернення до лікаря. Він проведе необхідну діагностику та призначить вам лікування невриту очного нерва.

Види невриту зорового нерва

Те, як лікувати неврит очного нерва у конкретного пацієнта, залежить від форми захворювання:

1. Ретробульбарний неврит. Ураження зорового нерва поза очним яблуком. Зазвичай зустрічається при розсіяному склерозі та токсичних впливах. Характеризується швидким погіршенням зору, болем в очниці та значним зниженням сприйняття кольорів.
2. Інтраокулярний неврит. Запалення, яке торкається внутрішньої частини зорового нерва в межах очного яблука. Характеризується вираженим запаленням диска зорового нерва, зниженням зору та зміною кольору тканин під час огляду очного дна.
3. Інфекційний неврит. Розвивається на тлі бактеріальних, вірусних чи грибкових інфекцій — сифілісу, герпесу чи менінгіту.
4. Ішемічний неврит. Виникає через недостатнє кровопостачання. Часто супроводжується різким погіршенням зору та звуженням поля зору. Може бути пов’язаний із гіпертонією, діабетом або атеросклерозом.
5. Токсичний неврит. Ураження нерва внаслідок дії токсинів. Проявляється двостороннім зниженням зору та зміною поля зору.
6. Посттравматичний неврит. Розвивається після травм голови чи очниці. Характеризується набряком зорового нерва, больовим синдромом та поступовим зниженням зору.

Діагностика невриту очного нерва

Щоб виявити причини невриту очного нерва та встановити точний діагноз, необхідно провести низку досліджень:

1. Офтальмологічний огляд. Перевіряється гострота зору, визначаються зміни у полі зору, а також проводиться тест на сприйняття кольорів.
2. Офтальмоскопія. Дослідження очного дна дозволяє виявити набряк чи запалення диска зорового нерва.
3. Комп’ютерна периметрія. Допомагає виявити дефекти зору, характерні для невриту.
4. Оптична когерентна томографія. Вивчення структури зорового нерва та сітківки з метою оцінки ступеня ушкодження нервових волокон.
5. МРТ. Використовується для виявлення запалення, набряку чи інших патологій зорового нерва, а також для виключення пухлин чи розсіяного склерозу.
6. Електрофізіологічне дослідження. Оцінюється швидкість проведення нервових імпульсів для визначення функціональності зорового нерва.

Тільки встановивши діагноз, лікар може зрозуміти, як лікувати неврит зорового нерва, та призначити необхідну терапію.

Лікування очного невриту

Лікування невриту зорового нерва включає наступне:

1. Глюкокортикостероїди. Застосовуються для швидкого зниження інтенсивного запалення.
2. Антибактеріальна та противірусна терапія. Проводиться у випадку інфекційного походження невриту. Антибіотики чи противірусні препарати підбираються залежно від збудника.
3. Детоксикація. При токсичному невриті призначаються препарати для виведення токсинів (Реополіглюкін, Тіосульфат натрію).
4. Ноотропні препарати. Засоби, що покращують кровопостачання та метаболізм нервових тканин, наприклад, Пірацетам чи Цитиколін.
5. Протизапальна терапія. Включає нестероїдні протизапальні препарати для полегшення болю та зменшення запалення.
6. Фізіотерапія. Лазерна терапія, магнітотерапія чи електрофорез із лікарськими речовинами допомагають прискорити відновлення нерва.
7. Хірургічне втручання. У поодиноких випадках, при важких формах або посттравматичному невриті, може знадобитися хірургічне лікування для усунення тиску на зоровий нерв.

Якщо неврит пов’язаний із системним захворюванням (наприклад, розсіяним склерозом або діабетом), терапія буде спрямована на контроль основного захворювання.