Лейкома

Лейкома (або більмо на оці) – це патологічне помутніння рогівки ока, яке призводить до зниження гостроти зору. Причини розвитку можуть бути різними. Це захворювання часто виникає внаслідок травм, запалень або інфекцій, внаслідок чого на рогівці з’являється непрозора ділянка, яка перешкоджає проходженню світла. Лейкома може бути як вродженою, так і набутою, що робить її актуальною проблемою для людей будь-якого віку. Помутніння рогівки у дітей зустрічається рідше — до основних факторів ризику відноситься все ж таки не спадковість, а травматичні пошкодження та наслідки кератиту. У новонароджених ця патологія найчастіше вважається результатом внутрішньоутробної інфекції.

Лейкома може становити серйозну загрозу для зору, особливо, якщо вона розташована в центральній частині рогівки. Без належного лікування вона може призвести навіть до сліпоти (якщо васкуляризована каламутна пляма збільшується і закриває собою всю рогову оболонку). Вирішувати, як лікувати помутніння рогівки, повинен лікар після проведення діагностики.

Причини виникнення більма на оці

Основні причини помутніння рогівки можуть включати:

травми рогової оболонки — механічні пошкодження, що призводять до запалення та утворення рубців;
інфекції — вірусні, бактеріальні або грибкові інфекції, що зачіпають тканини очей (наприклад, кератит);
хронічні запальні захворювання – якщо запальний процес протягом тривалого часу розвивається у тканинах рогової оболонки, це може призводити до формування помутніння;
системні захворювання – цукровий діабет та ряд аутоімунних патологій можуть викликати зміни у рогівці;
вроджені аномалії – до формування лейкоми можуть призводити дефекти розвитку тканин очного міхура та перенесені під час вагітності інфекції;
тривала дія ультрафіолетового випромінювання – надмірна дія сонячного світла може помітно ушкоджувати рогівку;
дистрофічні хвороби очей — наприклад, вторинна набрякова кератопатія.

Найчастіше придбане більмо розвивається після опіків — причому тих, які не обов’язково зачіпають власне рогівку. Якщо ушкоджується бульбарна кон’юнктива, яка відповідає за живлення тканин переднього відрізка ока, може знижуватись прозорість оптичних середовищ.

Види помутніння на оці

Існує кілька класифікацій лейкоми. Перша стосується часу її виникнення:

Вроджене помутніння рогівки. Може бути наслідком неправильного розвитку очного яблука, коли клітини рогівки не забезпечують достатню прозорість (така форма зустрічається рідко). Найчастіше у дітей лейкому виявляють після того, як мати під час вагітності перехворіла на деякі вірусні інфекції (наприклад, краснуху).
Набуте помутніння. Розвивається через перелічені вище причини — травми, опіки, одночасний розвиток дистрофічних процесів.

Також виділяють такі види помутніння рогівки ока:

небулярне — патологічні зміни зачіпають поверхневу строму та шар Боумена, тому промені світла у певному обсязі крізь уражену оболонку проходять;
макулярне — уражається приблизно половина товщини строми, така форма вважається важчою;
лейкоматозне — задіяна більш ніж половина строми, значно знижена гострота зору.

Лейкоматозну форму фахівці також ділять на кілька видів (залежно від того, як виглядає більмо на оці):

Адгезивна. Якщо через травму або інші патологічні процеси була травмована і перфорована рогівка, в місці перфорації може розвиватися помутніння. Іноді тут оболонка зростається з райдужкою, що може призвести до розвитку вторинної глаукоми.
Корнеоіридний рубець. Тканина райдужної оболонки через розвиток лейкоми ущемлюється і також включається у формування рубця.
Фасетка рогової оболонки. У місці загоєння утворюється менша кількість фіброзної тканини, ніж потрібно, у результаті утворюється фасетка (або локальне вдавлення). Це, зокрема, негативно позначається на заломленні світла.
Керектазія. Якщо рубець слабкий і не здатний утримувати тканину рогової оболонки, у місці помутніння може формуватися випинання.

Також для зручності діагностики виділяють:

часткове помутніння – коли в оболонці є непрозора ділянка, але її частина залишається прозорою і виконує свої функції;
повне помутніння – коли рогівка повністю непрозора (що призводить до серйозних проблем із зором).

Симптоми більма на оці

Враховуючи, як називається помутніння рогівки, для нього характерна яскрава симптоматика. Наявність більма заважає нормальному зору та завдає пацієнтові фізичного дискомфорту.

Виділяють такі симптоми помутніння рогівки:

зниження зору – помітне зменшення гостроти зору у ураженому оці різного ступеня тяжкості;
непрозорість рогівки – видима біла або сіра пляма на роговій оболонці;
біль у оці – дискомфорт чи біль, які присутні постійно і посилюються при яскравому світлі;
сльозотеча – підвищена продукція сліз через роздратування рогівки та спроби компенсаторно зменшити неприємні відчуття;
світлобоязнь – підвищена чутливість до світла через запалення;
відчуття стороннього тіла в оці – воно виникає через роздратування рогівки.

Якщо подивитися на фото більма на оці, симптоми стають вторинними для діагностики. Однак у деяких випадках пошкодження візуально не помітне, тому з появою перших симптомів порушення зору варто негайно звернутися до лікаря для діагностики.

Діагностика більма на оці

Щоб зрозуміти, як лікувати більмо на оці у конкретного пацієнта, офтальмолог має провести комплексну діагностику. Вона включає низку методів:

огляд – лікар оцінює стан очей та виявляє ознаки помутніння;
біомікроскопія – докладний огляд рогівки за допомогою щілинної лампи, що дозволяє виявити зміни її структури;
тест на сльозовиділення – визначення рівня синтезу слізної рідини, що допомагає оцінити стан ока;
фарбування рогівки флюоресцеїном – дозволяє виявити пошкодження рогової оболонки та її загальний стан;
УЗД — використовується для оцінки стану всіх структур очного яблука;
КТ – дозволяє докладно дослідити структури ока та навколишніх тканин.

З огляду на результати перелічених досліджень встановлюється точний діагноз. Після цього лікар може призначити лікування.

Лікування більма на оці

Лікування лейкоми залежить від причин та тяжкості захворювання:

Консервативна терапія. Використовують штучні сльози та зволожуючі препарати для покращення стану рогівки та відновлення його трофіки.
Протизапальні препарати. Включають кортикостероїди для зменшення запалення та інтенсивності реакції імунної системи, якщо йдеться про аутоімунну патологію.
Антибіотики. Використовуються при інфекційному походженні лейкоми.

При тяжкому помутнінні може бути рекомендована пересадка (кератопластика). Якщо подивитися на різні фото після операції помутніння рогівки, можна помітити, що донорська рогівка повністю приживається та виконує всі необхідні функції. Іноді використовується кератопротезування – видалення більма на оці та заміна ураженої ділянки на штучну тканину.

Можливі ускладнення та прогнози при більмі

Враховуючи, що це — лейкома, якщо її не лікувати, можуть розвиватися ускладнення:

виразка рогівки — може виникати через недостатнє зволоження рогівки;
інфекційні ускладнення — відкрите вогнище помутніння може бути вразливим до інфекцій;
зниження зору — постійне помутніння рогівки може призвести до серйозних проблем із зором;
постійний біль – дискомфорт може зберігатися навіть після лікування.

Прогноз залежить від причини, тяжкості та своєчасності лікування. У більшості випадків при адекватній терапії можливе поліпшення зору, проте в деяких ситуаціях можуть зберігатися залишкові явища. Чим раніше буде розпочато лікування, тим більша ймовірність позитивного результату.

Профілактика більма на оці

Насамперед варто розуміти, що означає більмо на оці і чому воно виникає. Тому важливо дотримуватись правил безпеки при виконанні робіт, які можуть закінчитися травмою очей. Використання захисних окулярів під час роботи з небезпечними матеріалами або спортом значно знижує їх ризик.

Також важливими є регулярні огляди у офтальмолога — вони дозволяють вчасно виявляти проблеми та уникати серйозних ускладнень.