Кон’юнктивіт

Кон’юнктивіт — це захворювання, яке проявляється запаленням кон’юнктиви (слизової оболонки, яка покриває очне яблуко та внутрішні поверхні повік). Ця оболонка необхідна для захисту — вона формує мішок, в якому знаходиться слізна рідина, яка зволожує поверхню, що запобігає тертю та травмуванню дрібними сторонніми тілами.

З огляду на ряд чинників ця оболонка може запалюватися, що зумовлює появу характерних симптомів і вираженого дискомфорту. Стан, що виникає, вимагає лікування, тому необхідно заздалегідь дізнатися, що це— кон’юнктивіт очей, щоб вчасно звернутися до офтальмолога.

Лікування, яке призначається за цієї патології, безпосередньо залежить від причини. При цьому візуально важко відрізнити, як виглядає кон’юнктивіт різної етіології, тому необхідно виконати низку діагностичних тестів, які точно покажуть, що викликало запалення.

Причини та симптоми

У нормі місцевий імунітет справляється із проникненням патогенів іне допускає розвитку захворювання. Однак іноді запальний процес все ж таки розвивається — причинами, від чого з’являється кон’юнктивіт, можуть стати бактерії, віруси, навіть реакція власної імунної системи. До частих провокуючих факторів відносять:

хронічні інфекції верхніх дихальних шляхів (особливо тих, що перебувають у стадії загострення);
неправильно підібрані контактні лінзи або неправильне їх використання;
використання неякісної або простроченої декоративної косметики – туші, підводки, каяла – яка наносяться безпосередньо на періорбітальну зону;
недотримання правил гігієни;
порушення медичних рекомендацій після проведення хірургічних офтальмологічних маніпуляцій (наприклад, лазерної корекції);
травми голови;
тривалий вплив ультрафіолету;
дакріоцистит (особливо, хронічний);
вплив агресивних зовнішніх факторів (диму, випаровування від побутової хімії);
деякі інфекційні процеси (зокрема, кір);
алергічні процеси різної локалізації та ступеня тяжкості;
попадання в очі подразників.

Також варто пам’ятати про можливість розвитку первинних та вторинних імунодефіцитів — значне зниження загального імунітету може стати сприятливим фактором для розвитку інфекцій будь-якої локалізації.

При цьому прямою причиною, від чого буває кон’юнктивіт найчастіше стають інфекційні агенти або алергія. У дітей найчастіше зустрічається вірусний кон’юнктивіт через високу швидкість його поширення у колективі.

Симптоми кон’юнктивіту найчастіше однакові у будь-якому віці. Вони включають:

сльозотечу;
різь в очах;
почервоніння кон’юнктиви;
появу патологічних виділень;
печіння та свербіж;
відчуття стороннього тіла;
зниження гостроти зору;
біль в очах.

Існують також специфічні ознаки, характерні для певного виду кон’юнктивіту. Так, для алергії чи ураження вірусами характерні більше катаральні прояви — свербіж, почервоніння, рясна ексудація. Поява гною, жовтих виділень, які склеюють вії, специфічна для бактеріальних інфекцій.

Основні види кон’юнктивіту

Лікарі використовують кілька класифікацій хвороби, необхідні для правильного підбору терапії. Насамперед, визначається тип протікання:

Гострий. Процес, що розвивається на тлі повного здоров’я та проявляється яскравою клінічною симптоматикою. Симптоми розвиваються бурхливо, чинять великий дискомфорт.
Хронічний. Проявляється більше дистрофічними змінами. Протікає мляво, симптоми згасають та загострюються. Може спостерігатись гіпертрофія тканин.

Кон’юнктивіт у дитини найчастіше гострий та супроводжується розвитком яскравої клінічної картини. Хронічна форма здебільшого супроводжує імунодефіцит різної етіології або хронічні інфекційні захворювання верхніх дихальних шляхів.

Ще одна класифікація стосується можливої етіології патологічного процесу. Відповідно до неї виділяють такі види кон’юнктивіту:

Бактеріальний. Може бути викликаний патогенними та умовно-патогенними бактеріями (залежно від рівня імунітету). Супроводжується появою великої кількості гною, запаленням та світлобоязню. Гній, виділяючись із кон’юнктивального мішка, покриває вії та склеює їх.
Вірусний. Як правило, починається на одному оці, після чого запалення поширюється і на здорове око. Переважають катаральні прояви — різь в очах, виражене почервоніння, сльозотеча. Часто спричинений аденовірусною інфекцією.
Алергічний. Виникає через проникнення алергенів у дихальні шляхи або попадання їх на слизову оболонку очей. Супроводжується сильним свербінням, сльозотечею. Симптоми проходять після виключення антигену та прийому антигістамінних. Часто супроводжується алергічним ринітом.
Дистрофічний. Не пов’язаний із виникненням запалення, але призводить до формування дистрофічних змін у тканинах кон’юнктиви. До цього різновиду можна віднести синдром сухого ока, пінгвекулу та птеригіум.

Трохи рідше зустрічаються грибковий та хламідійний кон’юнктивіт. Останній найчастіше діагностується у новонароджених, які були народжені природним шляхом матір’ю, яка страждає від цієї інфекції.

Передається чи ні кон’юнктивіт також залежить від його етіології. Найконтактніший вид — вірусний, він швидко поширюється у колективах. Для передачі бактеріального найчастіше потрібен контакт із хворим, а алергічний та дистрофічний взагалі не передаються іншим людям.

Знаючи природу хвороби, лікарі визначають, як лікувати кон’юнктивіт у конкретного хворого, які методи обробки використовувати.

Як лікувати кон’юнктивіт?

Перед тим, як призначити терапію, лікарі проводять комплексну діагностику, яка дозволяє виявити ступінь тяжкості хвороби, її причину та можливі ускладнення. Після цього підбирається індивідуальна ефективна схема лікування кон’юнктивіту.

У дорослих

Кон’юнктивіт у дорослих лікується медикаментозно. Насамперед необхідно санувати кон’юнктиву — для цього використовуються розчини з антисептичною дією. Кілька разів на день виконуються промивання ока від зовнішнього куточка до внутрішнього, завдяки яким можна прибрати патологічні виділення.

У якості етіотропного лікування застосовуються антибіотики, противірусні або протигрибкові препарати — залежно від того, яка причина хвороби була виявлена під час діагностики. Якщо кон’юнктивіт алергічний, призначаються антигістамінні препарати, які допоможуть нівелювати симптоматику.

У дітей

Кон’юнктивіт у дітей лікується так само, як і в дорослих, крім деяких особливостей. Так, дозування антибіотиків нижче, ніж для дорослих пацієнтів, а ліки для лікування призначаються лише ті, що дозволені до застосування у педіатричній практиці. Причиною захворювання у дитячому віці часто стають віруси, у тому числі — деяких дитячих інфекцій. Тому терапія такого стану може бути системною.

Також варто пам’ятати — дитина не в змозі сама зробити обробку уражених очей. Тому виконувати промивання та стежити за його якістю мають батьки.