Кератопатія

Що таке бульозна кератопатія

Бульозна кератопатія — це хронічне захворювання рогівки, при якому внаслідок порушення функцій ендотеліального шару оболонки відбувається накопичення рідини в її тканинах. Це призводить до появи набряків та утворення болючих бульбашок (булл) на поверхні, які можуть розриватися та викликати значний дискомфорт. Внаслідок цих патологічних змін зір поступово погіршується, оскільки набрякла та пошкоджена рогівка стає менш прозорою та втрачає здатність заломлювати світло.

Ця хвороба є досить небезпечною, оскільки може призвести до значної втрати зору або навіть необхідності хірургічного втручання (аж до трансплантації рогівки). Бульозна кератопатія частіше зустрічається у літніх пацієнтів і у тих, хто переніс різні операції на очах, зокрема — після імплантації внутрішньоочних лінз. Захворювання вимагає своєчасного діагностування та лікування. Це дозволяє зменшити ймовірність розвитку ускладнень та зберегти зір пацієнта.

При цьому лікарі виділяють кілька форм бульозної кератопатії залежно від причин її виникнення:

первинна кератопатія – виникає внаслідок дегенерації ендотелію рогівки без попередніх травм чи захворювань, відноситься до спадкових та найчастіше проявляється у дітей;
вторинна кератопатія – розвивається як ускладнення після операцій (видалення катаракти або імплантації внутрішньоочної лінзи) та травм (механічних пошкоджень та хімічних опіків).

Окрема класифікація стосується розташування патологічних змін у тканинах. Кератопатія класифікується на:

Епітеліальну кератопатію. Ця форма називається також набряковою. Виникає через зменшення кількості клітин заднього епітелію рогової оболонки (це може статися в результаті спадкової їх недостатності або дистрофії, що розвивається). Через це порушується бар’єрна функція, а задня поверхня рогівки стає «запітнілою». Через це починає поступово знижуватися зір. Найчастіше зміни торкаються обох очей, але починаються з одного боку (якщо йдеться про вторинний, набутий варіант).
Стрічкоподібну кератопатію. Найчастіше відноситься до вторинних кератопатій і розвивається, якщо зір в цьому оці знижений протягом тривалого часу після травм, на тлі глаукоми або катаракти. Через зниження рухливості очного яблука та зменшення чутливості рогівки у ній поступово розвивається поверхневе помутніння. Ситуація посилюється через зниження основного обміну в тканинах та відкладення солей.
Крайову кератопатію. Найчастіше проявляється на двох очах практично одночасно. Розвивається дуже повільно, рогівка поступово стоншується і каламутнішає в периферичній зоні.

Перелічені класифікації необхідні лікарям, щоб встановити точний діагноз та визначитися з лікуванням.

Причини виникнення бульозної кератопатії

Розвиток бульозної кератопатії може бути викликаний низкою факторів, що порушують нормальну роботу ендотелію:

вікові зміни — з віком функціональна здатність ендотелію знижується, він втрачає можливість виводити рідину, що призводить до набряку тканин;
операції на очах — видалення катаракти або імплантація штучних лінз можуть пошкодити ендотелій рогівки (кератопатія після операції розвивається як ускладнення);
генетичні чинники – деякі спадкові захворювання, такі як дистрофія Фукса, можуть впливати на розвиток кератопатії;
запальні процеси — хронічні запалення ока або інфекційні процеси можуть негативно впливати на стан обміну в тканинах рогівки та викликати її набряк;
вплив хімічних речовин – тривалий вплив агресивних хімікатів може пошкодити рогівку та спричинити кератопатію ока.

При цьому важливо пам’ятати і про можливі травми. Іноді дистрофія розвивається у пошкоджених тканинах через неможливість повноцінної трофіки ендотелію у вогнищі ушкодження. Але причиною може стати не лише травматичне ушкодження, а й руйнування клітин через невдалу корекцію зору лінзами. Кератопатія від лінз може виникати, якщо вони були неправильно підібрані, надіті або зняті (ймовірність її розвитку підвищує кератит).

Симптоми бульозної кератопатії

Симптоми бульозної кератопатії можуть змінюватись в залежності від стадії захворювання. Основними проявами (які найчастіше спостерігаються) вважаються:

зниження гостроти зору – через набряк рогівка стає менш прозорою, що погіршує проходження світла крізь неї;
болі в оці – виникають внаслідок утворення булл на поверхні рогової оболонки та їх ненавмисного розриву;
сльозотеча – подразнення поверхні ока призводить до підвищеного синтезу слізної рідини;
світлобоязнь – пацієнти можуть відчувати дискомфорт при яскравому світлі через зміну чутливості очей;
відчуття стороннього тіла в оці – виникає через набряк та пошкодження рогівки;
почервоніння очей – запалення та набряк приводять до постійного почервоніння слизової ока.

Перелічені симптоми недостатньо специфічні, щоб можна було встановити діагноз, ґрунтуючись лише на них. Тому при їх появі необхідно терміново звернутися до офтальмолога та пройти діагностику.

Діагностика бульозної кератопатії

Для точної діагностики бульозної кератопатії офтальмолог використовує різні методи обстеження, що дозволяють оцінити стан оболонки та її пошкодження.

біомікроскопія ока – дозволяє оглянути рогівку під збільшенням та оцінити наявність набряків та булл на її поверхні;
пахіметрія — вимірювання товщини оболонки, яке допомагає виявити набряк тканин;
кератометрія – вимір кривизни, що дозволяє визначити її деформацію внаслідок набряку;
ендотеліальна мікроскопія – дослідження стану ендотелію, що дозволяє виявити кількість та структуру клітин;
оптична когерентна томографія – дозволяє отримати докладне зображення структури рогівки та виявити наявність рідини у її шарах;
флуоресцентна ангіографія – дослідження, що дозволяє оцінити проникність судин та виявити запальні процеси у рогівці.

Перелічені методи дозволяють точно встановити наявність дистрофічних процесів і найефективніший метод лікування.

Лікування бульозної кератопатії

Лікування кератопатії залежить від стадії захворювання та загального стану:

Медикаментозна терапія. На ранніх стадіях захворювання можуть використовуватися зволожуючі краплі, гіперосмотичні засоби або кортикостероїди для зменшення набряку рогівки та покращення її стану.
Контактні лінзи. Для захисту та зменшення болю пацієнтам можуть призначити спеціальні контактні лінзи, що запобігають розриву булл.
Фототерапевтична кератектомія. Цей метод полягає у видаленні поверхневих шарів рогівки за допомогою лазера, що допомагає знизити набряк та покращити зір. Так лікується стрічкоподібна кератопатія.
Трансплантація рогівки. При значному пошкодженні може бути рекомендовано трансплантацію, під час якої пошкоджену рогову оболонку замінюють донорською тканиною.

Сенс у лікуванні цього захворювання зберігається, якщо в ураженому оці збережено зір.

Профілактика бульозної кератопатії

Запобігти розвитку кератопатії рогівки можна за допомогою кількох профілактичних заходів. Насамперед, важливо своєчасно лікувати захворювання очей (катаракту або глаукому), які можуть сприяти розвитку цієї патології. Пацієнтам, які перенесли операції на очах, слід регулярно проводити обстеження у офтальмолога, щоб вчасно виявити можливі ускладнення.

Дотримання правил гігієни та правильний догляд за контактними лінзами також можуть допомогти запобігти інфекціям.

Можливі ускладнення бульозної кератопатії

Якщо вчасно не розпочати лікування кератопатії ока, вона може призвести до серйозних ускладнень:

Сліпота. Через пошкодження рогівки та набряку зір може поступово погіршуватися.
Інфекційні ускладнення. Розриви булл на поверхні оболонки можуть стати вхідними воротами для інфекцій, що призводить до виникнення кератиту чи інших запальних процесів.
Утворення рубців. Внаслідок запалення на рогівці можуть залишитися рубці.

Тривала наявність набряку та булл може призвести до дегенеративних змін у тканинах ока, що вимагатиме серйозного хірургічного втручання.