Кератоглобус

Що таке кератоглобус

Кератоглобус – це рідкісне дегенеративне захворювання рогівки ока, яке призводить до патологічної зміни її кривизни. У здоровому стані форма рогівки практично сферична, проте у разі розвитку кератоглобуса вона неприродно розширюється і витончується на периферії. Найбільше випинання спостерігається в центральній та парацентральній зоні ока, через що рогова оболонка набуває кулястої форми. Така зміна призводить до значного погіршення зору та підвищує ризик розриву рогівки, що може вимагати негайного хірургічного втручання.

Захворювання, як правило, розвивається у молодому віці, частіше у людей віком до 30 років. Воно може призводити до серйозних проблем із зором, зокрема — до сильного астигматизму і прогресуючого зниження його гостроти. Кератоглобус часто супроводжується підвищеною чутливістю до світла і унеможливлює корекцію зору за допомогою окулярів або контактних лінз. Хоча патологія зустрічається рідко, вона потребує раннього діагностування та відповідного лікування для збереження функції ока.

Причини виникнення кератоглобусу

Основні причини розвитку кератоглобусу не з’ясовані до кінця, проте існує кілька факторів, які можуть сприяти появі цього захворювання:

• генетична схильність — спадкові фактори можуть відігравати значну роль у розвитку хвороби завдяки генетичним збоям у синтезі еластину;
• колагенові аномалії — порушення структури колагену в рогівці може призводити до її витончення та випинання;
• механічна травма ока — часто потирання очей або травми можуть викликати структурні зміни оболонки;
• аутоімунні захворювання — порушення в роботі імунної системи можуть спричинити деструктивні процеси в тканинах ока;
• інфекційні процеси – розмножуючись у тканинах ока, збудники можуть сприяти дегенеративним патологічним змінам;
• ендокринні порушення — гормональні зміни в організмі (наприклад, у період статевого дозрівання або вагітності) можуть впливати на рогівку;
• вплив довкілля — ультрафіолетове випромінювання або хімічні подразники можуть сприяти виникненню захворювання.

Враховуючи мультифакторну етіологію та те, що таке кератоглобус, практично неможливо повністю профілактувати виникнення хвороби. Однак необхідно уважно стежити за своїм зором та звертатися до лікаря за перших ознак патології.

Симптоми кератоглобусу

Кератоглобус очей проявляється рядом характерних симптомів, які можуть змінюватись в залежності від стадії захворювання:

• прогресуюче погіршення зору – пацієнти можуть відзначати поступове зниження гостроти зору, яке не коригується за допомогою окулярів;
• астигматизм — формується неправильна рефракція, що викликає двоїння або викривлення зображень;
• підвищена чутливість до світла — світлобоязнь або виражений дискомфорт при яскравому освітленні;
• синдром сухого ока — рогівка стає сухою, що викликає її почервоніння та постійне почуття стороннього тіла в оці;
• головний біль — він розвивається через втому очей;
• біль в очах — виникає внаслідок напруження зору чи розвитку ускладнень.

В особливо важких випадках може виникати розрив рогової оболонки — вона рветься в місцях, де тканина найбільше стоншується. Це потребує негайного медичного втручання.

Діагностика кератоглобусу

Для діагностики кератоглобуса зору застосовуються різні методи, що допомагають визначити стан рогівки та ступінь її ушкодження:

• кератометрія — вимірювання радіуса кривизни, що допомагає виявити аномалії форми оболонки;
• пахіметрія — дозволяє оцінити товщину рогівки та визначити ступінь її витончення;
• топографія рогівки — точний метод, що дозволяє отримати тривимірне зображення рогової оболонки;
• біомікроскопія — огляд за допомогою щілинної лампи, що дозволяє оцінити її прозорість, товщину та інші структурні зміни;
• комп’ютерна томографія рогівки – додатковий метод візуалізації тканин;
• огляд очного дна — необхідний для виявлення вторинних змін;
• рефрактометрія – дозволяє виявити астигматизм та інші порушення зору, що супроводжують кератоглобус.

Офтальмолог проводить огляд і призначає додаткові обстеження, якщо це потрібно. Після цього встановлюється остаточний діагноз та призначається ефективне лікування.

Лікування кератоглобусу

Основні методи лікування залежать від стадії захворювання та ступеня пошкодження рогівки:

1. Корекція окулярами чи контактними лінзами. Вона може бути досить ефективна лише на початкових стадіях кератоглобуса. Однак згодом цей метод втрачає актуальність, оскільки форма ока змінюватиметься.
2. Тверді лінзи. Якщо звичайні контактні лінзи не дають бажаного результату, пацієнтам можуть призначати жорсткі лінзи, які підтримують правильну форму рогівки.
3. Крослінкінг. Сучасний метод, що передбачає зміцнення рогової оболонки за допомогою УФ-випромінювання та рибофлавіну. Процедура дозволяє зупинити прогресування кератоглобусу.
4. Інтрастромальні кільця. Спеціальні кільця, що імплантуються в рогівку, допомагають відновити її нормальну форму та зменшити ступінь астигматизму.
5. Трансплантація. У випадках, коли інші методи лікування не дають результату, може бути рекомендована трансплантація — кератопластика.

У деяких випадках може бути рекомендована імплантація внутрішньоочних факічних лінз для корекції зору. Цей метод дозволяє покращити його без зміни структури рогівки.

Лікування кератоглобусу потребує індивідуального підходу, оскільки захворювання схильно поступово прогресувати. Ось чому важливо своєчасно звертатися до офтальмолога.