Герпес ока

Герпес на оці (або офтальмогерпес) — це інфекційна офтальмологічна патологія, яка розвивається через активне розмноження вірусу герпесу в тканинах, що оточують очне яблуко. При цьому ураження може поширюватися і на рогівку, що призводить до кератопатії. Через це може знижуватися зір до повної сліпоти, якщо вчасно не надати людині допомогу.

При цьому інфекції, асоційовані з вірусом герпесу, розвиваються досить часто, оскільки практично кожен є його носієм. Будь-які клінічні прояви (незалежно від локалізації змін) з’являються, якщо з якихось причин знижується імунітет.

Щоб уникнути важких ускладнень, необхідно звернутися до лікаря ще з появою перших симптомів — лише він зможе визначити, як лікувати герпес на повіці ока та не допустити поширення інфекції на інші структури.

Причини та симптоми

Найчастіше причиною розвитку хвороби стає вірус герпесу першого типу. У більшості людей він присутній у нервових гангліях після первинного інфікування, проте інфекція ніяк не проявляє себе до моменту зниження загальної або місцевої резистентності.

У поодиноких випадках епізод офтальмогерпесу буває першим проявом герпетичної інфекції. В такому разі, зазвичай, уражається кон’юнктива. При цьому після нападу зберігається ризик повторного розвитку захворювання, оскільки імунітет не встигає відновитись. Саме тому лікарі намагаються оперативно допомогти, щоб не допустити постійної персистенції.

Підвищити ризик розвитку герпетичних уражень можуть:

1. Лазерне лікування. Воно вимагає супутнього місцевого пригнічення імунітету, тому що в іншому випадку імунна система заважатиме загоєнню та приростанню рогівки. Тому можуть активізуватися місцеві інфекційні процеси, а антибіотики, що використовуються в періоді відновлення, ніяк не впливають на вірус герпесу.
2. Наявність супутніх інфекцій очного яблука. Імунна система змушена боротися з їх збудниками, через що можуть активізуватись умовно-патогенні мікроорганізми та вірус герпесу простого типу.
3. Переохолодження чи перегрів організму загалом. Подібна зміна внутрішнього гомеостазу часто призводить до активізації інфекційних процесів, герпетичних – у тому числі.
4. Тривалий прийом кортикостероїдів. Кортикостероїди відносяться до сильних імуносупресорів, тому вірусні та бактеріальні інфекції часто розвиваються після їх тривалого застосування. У тяжких випадках спостерігаються суперінфекції.
5. Вагітність. Через необхідність виношувати дитину імунна система фізіологічно пригнічується, щоб антитіла не загрожували плоду. Тому віруси, що персистують в організмі, можуть активізуватися.
6. Часті стреси. Вони часто знижують загальну резистентність та викликають активізацію багатьох хронічних інфекційних процесів.
7. Вживання алкоголю. Алкоголь негативно впливає на загальний гомеостаз та стан центральної нервової системи. Тому його вживання може спровокувати активізацію вірусу герпесу.
8. Системний імунодефіцит. На тлі подібних станів імунна система не здатна боротися з збудниками, що потрапляють в організм, тому одномоментно розвивається велика кількість інфекційних процесів.

Герпес на оці у дитини розвивається рідше, ніж у дорослих, і найчастіше зустрічається у дітей віком до 7 років. Його причиною стає не вірус простого герпесу, а вірус, що викликає вітряну віспу (оскільки вона відноситься до типових дитячих інфекцій). Так, вони можуть включати:

• біль в очах;
• постійне відчуття дискомфорту;
• почервоніння кон’юнктиви;
• виражену світлочутливість аж до світлобоязні;
• спазм кругового м’яза ока, неможливість відкрити око;
• помутніння рогівки;
• розширення судин у оці;
• зниження гостроти зору;
• появу на поверхні рогової оболонки характерних бульбашок;
• втрату блиску очей.

У дитячому віці клінічна картина може бути набагато яскравішою через особливості дитячого організму. Роздратування більш виражене, різкий біль провокує постійне занепокоєння дитини та плач.

Якщо вчасно не розпочати лікування, тканини ока можуть некротизуватись. До найчастіших ускладнень відносяться:

1. Епітеліопатія. Вірус герпесу розмножується в епітелії, через що змінюються його властивості. Навіть після загоєння він залишається тонким, легко ушкоджується та ерозується. Тому виникає відчуття піску в очах, дискомфорт, сухість слизової оболонки.
2. Бульозна кератопатія. Може вважатися окремим захворюванням. Замість дрібних бульбашок на поверхні рогівки утворюються великі зливні бульбашки, які періодично розкриваються та формують ерозії. Загоєння протікає дуже повільно та супроводжується різкими порушеннями зору.

З огляду на подібні порушення краще звертатися до лікаря відразу при виявленні перших симптомів.

Основні види офтальмогерпесу

Захворювання класифікують відповідно до локалізації уражень:

1. Герпетичний дерматит повік. Ця форма зустрічається часто — шкіра повік набрякає і запалюється, може покриватися бульбашками. Самостійно визначити причину такого стану неможливо, а вирішувати, як лікувати герпес на повіці, повинен лише лікар.
2. Блефарит. Запалення та бульбашки локалізуються на слизовій повік, що також супроводжується їх набряком та почервонінням.
3. Кон’юнктивіт. Запальний процес у кон’юнктиві, що супроводжується її ін’єкцією, бульбашками на слизовій оболонці, різзю в очах.
4. Блефарокон’юнктивіт. Тяжка форма хвороби, що супроводжується запальним ураженням кон’юнктиви та слизової оболонки повік.
5. Кератоувеїт. Одна з найважчих форм, що супроводжується ушкодженнями рогівки та райдужної оболонки.

Враховуючи таку різноманітність, для встановлення точного діагнозу необхідно обов’язково пройти комплексну діагностику. Лікувати симптоми в цьому випадку марно — це може призвести до ускладнень. Тому не варто шукати, як зняти набряк під оком від герпесу чи зменшити дискомфорт в очах – необхідно застосовувати етіотропну терапію.

Як лікувати герпес очей

Якщо з’явилися симптоми герпесу очей, необхідно негайно звернутися до офтальмолога, який після діагностики зможе визначити, як лікувати герпес на оці у вашому випадку. Лікування може бути консервативним та хірургічним.

1. Консервативні методи. Призначаються етіотропні противірусні препарати у вигляді мазей чи гелів. Вони можуть містити Ацикловір або неспецифічні інтерферони. Надалі застосовуються антиоксиданти та препарати, що прискорюють регенерацію.
2. Хірургічне лікування. Використовуються методи, що дозволяють прискорити процес загоєння, наприклад, скарифікація рогівки. В основному вони застосовуються, якщо йдеться про незагойні або повзучі виразки.

Конкретний метод лікування офтальмогерпесу вибирається індивідуально для кожного пацієнта, враховуючи ступінь тяжкості захворювання та наявність ускладнень.

Профілактика

Оскільки герпес на слизовій оца – досить важке та дискомфортне захворювання, необхідно профілактувати його появу. Для цього рекомендується підтримувати імунітет, вчасно лікувати захворювання, що виникають. Якщо епізод герпесвірусної інфекції вже зазначався, рекомендується профілактичний курс противірусних препаратів.