Гемофтальм

Що таке гемофтальм?

Гемофтальм — це патологічний стан, при якому кров проникає у склоподібне тіло ока. У нормі воно є прозорою желеподібною субстанцією, що забезпечує проходження світла до сітківки. При його заповненні кров’ю зір значно погіршується, що може призвести до тимчасової або постійної втрати функції очей.

Цей стан найчастіше пов’язаний із пошкодженням судин сітківки чи інших структур ока. Він може виникати раптово і супроводжуватися різними порушеннями, наприклад, появою темних плям, помутніння, що плаває або різким зниженням гостроти зору. Залежно від обсягу крововиливу тяжкість стану може змінюватись від легкого помутніння до повної втрати зору на ураженому оці.

Гемофтальм може виникнути як самостійне захворювання чи як ускладнення інших офтальмологічних патологій. У деяких випадках кров у склоподібному тілі розсмоктується самостійно, але у важких ситуаціях може знадобитися медичне втручання, включаючи хірургічне видалення скупчення крові. У цьому випадку все залежить від того, як довго розсмоктується гемофтальм і наскільки це фізично можливо.

Діагностика гемофтальму ґрунтується на клінічному огляді (навіть на фото у гемофтальму досить чіткі зовнішні прояви) та спеціальних методах дослідження. Важливо своєчасно звернутися до лікаря при появі симптомів, оскільки у ряді випадків навіть частковий гемофтальм виявляється проявом серйозних захворювань, які потребують негайного втручання. Саме тому лікування гемофтальму народними засобами може бути не лише неефективним, а й небезпечним.

Терапія залежить від ступеня крововиливу та його причини. У легких випадках достатньо спостереження та застосування спеціальних препаратів — це чудовий спосіб, як прискорити розсмоктування крововиливу у склоподібне тіло. При цьому при масивному крововиливі може знадобитися хірургічна операція.

Причини гемофтальму

Гемофтальм розвивається внаслідок пошкодження судин ока, що призводить до крововиливу в склоподібне тіло. Причини можуть бути різними — від травм до хронічних захворювань, що впливають на судинну систему. Важливо враховувати, що деякі стани підвищують ризик цього порушення, тому за наявності сприятливих факторів необхідно дотримуватись заходів профілактики. До основних причин гемофтальму відносять наступне:

• травми ока — удари, проникаючі поранення, оперативні втручання, ушкодження судин через недотримання техніки безпеки;
• захворювання сітківки — розриви, проліферативна діабетична ретинопатія, вікова макулодистрофія, оклюзія центральної вени сітківки;
• судинні порушення — гіпертонія, атеросклероз, васкуліти, ангіопатії, що супроводжуються підвищеною ламкістю капілярів;
• офтальмологічні запальні процеси — увеїт, іридоцикліт, склерит, що призводять до пошкодження судин;
• пухлини ока — новоутворення, що впливають на судинну систему та викликають крововиливи;
• порушення згортання крові — гемофілія, тромбоцитопенії, прийом антикоагулянтів, що сприяють кровотечам навіть при незначних пошкодженнях;
• післяопераційні ускладнення — кровотечі, що виникають у реабілітаційний період після хірургічних втручань на очах.

Визначення точної причини відіграє важливу роль у виборі тактики лікування крововиливу. Деякі форми захворювання можуть проходити самостійно (наприклад, при частковому гемофтальмі лікування часто не потрібне), але в ряді випадків потрібна термінова медична допомога для запобігання незворотним порушенням зору.

Симптоми гемофтальму

Якщо подивитися на фото крововиливу в склоподібне тіло ока, можна побачити різницю у зовнішніх проявах. У зв’язку з цим виділяють класифікацію гемофтальму:

• тотальний гемофтальм — повне заповнення склоподібного тіла кров’ю, що спричиняє практично повну втрату зору;
• субтотальний гемофтальм — неповне заповнення склоподібного тіла кров’ю, яке суттєво знижує зір;
• частковий гемофтальм — часткове заповнення склоподібного тіла кров’ю, що може призводити до розмитості зору, але не до повної втрати (до третини склоподібного тіла).

Часто від об’єму заповнення склоподібного тіла залежить складність лікування та, як наслідок, ціна операції гемофтальму.

Інтенсивність симптомів залежить від об’єму крововиливу. При незначному ураженні зір може залишатися практично нормальним, а при великому — спостерігається повна його втрата. Важливо враховувати, що гемофтальм сам не викликає вираженого болю, але може супроводжуватися іншими неприємними відчуттями. Основні симптоми крововиливу в склоподібне тіло включають наступне:

• зниження гостроти зору — від легкої затуманеності до повної сліпоти на одному оці, залежно від ступеня крововиливу;
• поява плаваючих помутнінь — темні плями, крапки, лінії, що нагадують «мушки», які рухаються при русі очей;
• почервоніння очного яблука — викликане просочуванням крові в склоподібне тіло або передню камеру ока;
• світловідчуття без чіткого зображення — при сильному крововиливі людина може розрізняти світло і тінь без здатності розпізнавати предмети;
• спалахи світла (фотопсії) — відчуття спалахів, що миготять, що пов’язано з подразненням сітківки;
• відчуття завіси перед оком — при значній кількості крові в склоподібному тілі формується темна пляма, що закриває частину або все поле зору.

Симптоми гемофтальму можуть розвиватися раптово або прогресувати протягом кількох годин. За перших ознак погіршення зору необхідно терміново звернутися до офтальмолога.

Діагностика гемофтальму

Навіть консервативне лікування гемофтальму може бути розпочато лише після проведення обстеження. Основна мета діагностики — визначити обсяг крові в склоподібному тілі, виявити можливі ушкодження сітківки та оцінити ризик ускладнень. У випадку гемофтальму протокол лікування та діагностики включає такі обстеження:

• офтальмоскопія — дослідження очного дна за допомогою спеціальних лінз та офтальмоскопа для виявлення локалізації крововиливу;
• УЗД ока — застосовується при значних гематомах, коли офтальмоскопія неможлива через великі кров’яні маси;
• оптична когерентна томографія — дозволяє детально вивчити стан сітківки та виявити можливі розриви або відшарування;
• флуоресцентна ангіографія — метод візуалізації судин сітківки, який допомагає визначити джерело крововиливу;
• тонометрія — вимірювання внутрішньоочного тиску;
• загальний та біохімічний аналіз крові — для виявлення системних причин крововиливу, наприклад, діабету або гіпертонії.

Своєчасна терапія може запобігти важким наслідкам, включаючи вторинну глаукому та відшарування сітківки. За перших ознак погіршення зору важливо негайно звернутися до офтальмолога. Тільки після встановлення діагнозу може бути розпочато хірургічне чи медикаментозне лікування гемофтальму ока. Так, якщо виявлено великі ураження, призначається операція з видалення гемофтальму, а якщо кількість крові невелика, використовуються розсмоктуючі засоби для лікування крововиливу в склоподібне тіло ока.

Профілактика гемофтальму

Профілактика гемофтальму включає комплекс заходів, спрямованих на зниження ризику виникнення крововиливів в склоподібне тіло. Важливо звертати увагу на загальний стан здоров’я, підтримувати контроль хронічних захворювань та дотримуватися запобіжних заходів при травмах та операціях на очах.

Одним із ключових аспектів профілактики є управління станами, що сприяють розвитку гемофтальму, зокрема діабетом, гіпертонією або захворюваннями судин. Регулярний контроль рівня цукру в крові, нормалізація артеріального тиску та підтримання загального стану судин у хорошому стані сприяють зниженню ризику виникнення крововиливів. Особливо важливо регулярно проходити обстеження у фахівців, щоб своєчасно виявити можливі проблеми та запобігти їх розвитку.

Для людей, які займаються контактними видами спорту або зазнають підвищеного ризику травм голови та очей, рекомендується використання захисних окулярів або масок. Крім того, дотримання обережності при проведенні операцій на очах або при лікуванні захворювань очей може запобігти ускладненням. Якщо захворювання розвинулося і вам діагностували гемофтальм, лікування препаратами або за допомогою хірургії повинен призначити офтальмолог.