Флегмона

Флегмона – це гостре гнійне запалення м’яких тканин, що супроводжується поширенням інфекції без чітких меж (на відміну від абсцесу, має обмежену капсулу). Вона може розвиватися у будь-якій частині тіла — на шкірі, у підшкірній клітковині, м’язах або навіть у внутрішніх органах. Вона відноситься до небезпечних станів, оскільки інфекція може швидко поширюватися через кровоносні та лімфатичні судини, вражаючи інші частини тіла.

В офтальмології це захворювання зустрічається рідко, проте протікає дуже важко і загрожує серйозними ускладненнями (сепсисом або некрозом тканин орбітальної області). Найчастіше флегмона на обличчі розвивається у людей зі зниженим імунітетом, діабетом, хронічними інфекціями або тих, що перенесли травми. Ускладнена форма хвороби може призвести до госпіталізації та потребує хірургічного втручання. Тому кожному рекомендується знати, що це — флегмона, як вона проявляється і як її правильно лікувати. Щоб уникнути негативних наслідків, необхідно вчасно звертатись до лікаря, оскільки самостійно вилікувати цю патологію неможливо.

Причини виникнення флегмони

Основними причинами флегмони можна вважати такі фактори:

бактеріальна інфекція (найчастіше хвороба викликається стафілококами або стрептококами);
травми з пошкодженням шкіри або м’яких тканин, що відкривають доступ для мікроорганізмів;
незалічені чи ускладнені рани;
інфікування глибоких тканин після хірургічних операцій;
розвиток гнійних процесів внаслідок інфекційних захворювань (карбункули, фурункули);
порушення кровообігу або лімфообігу у тканинах (наприклад, при цукровому діабеті);
зниження імунітету, яке може бути спричинене хронічними захворюваннями або вживанням великої кількості імуносупресантів;
погана гігієна чи недотримання правил антисептики при травмах чи порізах;
наявність сторонніх тіл у тканинах, які не були вчасно вилучені.

Перелічені фактори забезпечують інфекційним агентам прямий доступ у тканини орбіти, а ослаблений імунітет не в змозі з ними впоратися. Тому розвивається гнійне розплавлення тканин.

Симптоми флегмони

Основними симптомами флегмони можна вважати:

загальна слабкість, втома, озноб;
різке почервоніння шкіри на ураженій ділянці;
сильний біль у місці запалення, що посилюється при натисканні;
набряк, що швидко збільшується;
підвищення температури; лихоманка;
поява м’яких ділянок у тканинах, де накопичується гній;
поява болючих вузлів чи ущільнень на фоні запалення;
підвищення температури шкіри над запаленою
ділянкою через інтенсивний запальний процес;
виділення гною чи серозної рідини з рани (при відкритих формах флегмони);
почервоніння кон’юнктиви очей;
помітне випинання очних яблук;
зниження гостроти зору, світлобоязнь;
неможливість повноцінно рухати очима.

Так проявляється флегмона у ділянці орбіти. При розвитку флегмони повіки можна побачити її ущільнення, набряклість і виражене почервоніння, неможливість відкрити очі. При флегмоні обличчя основні ознаки залежатимуть від точної локалізації.

Якщо ви помічаєте появу описаних симптомів, необхідно негайно звернутися до лікаря. Часто це захворювання потребує хірургічного втручання, тому не варто зволікати з візитом до офтальмолога.

Види флегмон

Флегмони класифікують за місцем їх локалізації, глибиною ураження та характером протікання. Серед основних видів виділяють:

Підшкірну флегмону. Вона вражає підшкірну жирову клітковину. Це найпоширеніший вид флегмони, який зазвичай виникає внаслідок травм або інфекцій шкіри.
Міжм’язову флегмону. Поширюється між м’язовими волокнами, вражаючи глибокі структури м’яких тканин. Може виникати після травм чи операцій.
Остеофлегмону. Гнійне запалення, що поширюється на кістки або окістя. Це важка форма, яка часто ускладнюється остеомієлітом.

Ще одна класифікація стосується локалізації патологічних змін на обличчі:

Пресептальна форма. Інакше називається «періорбітальна». Гнійне розплавлення спостерігається у тканинах, які розташовані перед очною перегородкою. Зокрема, до цієї групи належить ураження повік. Зазвичай протікає трохи легше, супроводжується поверхневими ураженнями.
Орбітальна форма. Тканини інфікуються за перегородкою — ця форма вважається важчою та небезпечною. У цьому випадку запалення може проникати та поширюватися значно глибше.

Іноді ці форми можна вважати послідовними стадіями одного процесу. Так, пресептальний целюліт може поширитися за перегородку, після чого без адекватного лікування розвивається субперіостальний абсцес.

Лікування флегмони

Основні методи лікування флегмони включають наступне:

Хірургічне втручання. Основний метод лікування, який полягає у розтині ураженої ділянки та дренуванні гною для запобігання подальшому поширенню інфекції.
Антибактеріальна терапія. Обов’язкове застосування антибіотиків широкого спектра дії — вони потрібні, щоб знищити патогенні бактерії. Призначаються як системно, так і місцево.
Протизапальні препарати. Використовуються для зниження запалення та полегшення симптомів. На тлі їх застосування зменшуються біль та набряк.
Імуномодулятори. Використовуються в лікуванні пацієнтів, які страждають на хронічні захворювання та імунодефіцит. Можуть використовуватися лише як допоміжна терапія.
Дренаж. У важких випадках на тривалий термін встановлюється дренажна трубка для постійного відтоку гнійних мас. У цьому випадку гній не накопичується у тканинах у процесі антибактеріальної терапії.
Дезінтоксикаційна терапія. Необхідна для виведення токсинів з організму при важких формах флегмоны. Особливо це є актуальним при загрозі сепсису.

Лікарі визначають необхідний обсяг терапії для кожного пацієнта після проведення обстеження. Флегмона ніколи не лікується консервативними методами — завжди призначається операція. Будь-які медикаментозні методи застосовуються як додаткова терапія.

Можливі ускладнення флегмони

Якщо вчасно не розпочати лікування флегмони очей, може розвиватися низка важких ускладнень:

сепсис – найважче ускладнення флегмони, коли інфекція потрапляє у кров та викликає сильну інтоксикацію;
некроз тканин – відмирання тканин внаслідок гнійного запалення, що потребує масивного хірургічного втручання;
остеомієліт — гнійне запалення кісткового мозку, яке виникає при поширенні інфекції з м’яких тканин на кісткові структури;
тромбофлебіт – запалення вен із супутнім утворенням тромбів, що може призвести до формування тромбоемболії;
абсцес – утворення обмеженого гнійного вогнища у тканинах, яке також потребує відкриття та видалення;
контрактури м’язів – втрата функціональності м’язів через утворення рубців та зрощення тканин після загоєння;
рубці та деформація тканин – наслідки тривалого запалення та хірургічного втручання, які можуть обмежити рухливість та призвести до косметичних дефектів.

Щоб не допустити розвитку перелічених станів, необхідно при перших симптомах флегмони звертатися до лікаря. На ранніх стадіях хвороби лікування проходитиме швидше та простіше, ніж після поширення гнійного запалення на велику площу.

Профілактика флегмони

З огляду на те, що це таке — флегмона, необхідно приділяти достатню увагу профілактиці, щоб не допустити її розвитку. Профілактика полягає у своєчасному лікуванні травм, ран та інфекцій, які можуть призводити до розвитку запальних процесів у тканинах орбіти. Дуже важливо правильно обробляти будь-які порізи, укуси комах або інші пошкодження шкіри в безпосередній близькості від очей, дотримуватись правил гігієни та уникати їх інфікування.

Для людей з хронічними захворюваннями (наприклад, цукровим діабетом або ослабленим імунітетом), має бути правилом регулярне відвідування лікаря та контроль за станом свого здоров’я, щоб запобігти розвитку ускладнень цих станів. Своєчасне звернення до лікаря за перших симптомів флегмони також допоможе уникнути серйозних наслідків.