Дегенерація сітківки

Що таке дегенерація сітківки?

Дегенерація сітківки ока – це хронічне прогресуюче захворювання, яке характеризується появою дистрофічних і дегенеративних змін у сітчастій оболонці.

У нормі сітківка ока складається з безлічі фоторецепторів — паличок на периферії та колбочок у центральній частині. Це забезпечує фізіологічний кольоровий зір. Кровопостачання відбувається завдяки розташованої нижче судинної оболонки. Якщо ж живлення сітківки порушується або вона піддається негативному механічному впливу, можуть формуватися вогнища дистрофії. Цьому сприяє кілька факторів:

• формування структурних дефектів;
• відсутність адекватного живлення тканин у місці ураження;
• зменшення загальної щільності сітківки;
• руйнування анатомічно правильної будови, що складається з 10 шарів.

Через описані зміни виникає прогресивне погіршення гостроти зору. У разі відсутності належного лікування можуть виникати ускладнення, наприклад, відшарування сітківки. Тому рекомендується звертатися до фахівця одразу після появи перших симптомів (а краще – профілактично).

Причини виникнення дегенерації сітківки ока

Дегенерація може виникати через цілу низку факторів:

1. спадкова схильність — у цьому випадку хвороба найчастіше належать до вроджених;
2. літній вік (старше 60 років) – оскільки тканини фізіологічно старіють і зношуються, погіршується кровопостачання та живлення сітківки;
3. захворювання серцево-судинної системи — атеросклероз та гіпертонічна хвороба не тільки погіршують кровопостачання, але і можуть призводити до підвищення внутрішньоочного тиску (ВОТ) та здавлення структур ока;
4. ендокринні патології (цукровий діабет) – призводять до формування ангіопатій;
5. дефіцит у щоденному раціоні корисних нутрієнтів – зокрема, вітамінів та антиоксидантів, які захищають сітківку від ушкодження;
6. шкідливі звички — куріння та алкоголь можуть негативно впливати на стан ендотелію судин;
7. перенесені травми та оперативні втручання на очах;
8. тривалий вплив ультрафіолету — він може нашкодити сітківці;
9. прогресуюча важка короткозорість — через неї сітківка постійно змушена розтягуватися, що призводить до її виснаження.

Незалежно від причини, хвороба прогресує та призводить до поступового погіршення стану. Чим раніше вдається почати лікування, тим більше шансів на триваліший час зберегти зір.

Симптоми дегенерації сітківки

Клінічна картина залежить від ступеня тяжкості патології та її виду. Найчастіше симптоми дегенерації сітківки включають такі прояви:

• часткове випадіння полів зору на периферії (пацієнт бачить навколишній світ ніби крізь трубу) або в центрі (з’являється характерна темна пляма);
• зображення стає розмитим, контури предметів – нечіткими;
• зображення може викривлятися, ставати спотвореним і хвилястим;
• виникають проблеми із розпізнаванням кольорів;
• предмети, розташовані на периферії полів зору, випадають, їх неможливо розглянути;
• перед очима з’являються спалахи, проблиски, мушки та чорні цятки.

Перелічені ознаки зазвичай з’являються на ранніх стадіях захворювання, але слабо виражені. Надалі вони поступово прогресують, через що стан пацієнта погіршується. Тому краще при появи перших симптомів відвідати офтальмолога, пройти діагностику та отримати лікування.

Види дегенерації сітківки

Існує кілька класифікацій дистрофії сітківки. Перша з них стосується причин виникнення – виділяють врод

жену та набуту форму. Набута виникає через порушення способу життя або перенесені захворювання, а вроджена супроводжує низку генетичних синдромів та вад розвитку. Обидві форми прогресують, проте більш тяжка симптоматика характерна для вродженої форми.

Також виділяють дві основні форми хвороби відповідно до локалізації патологічних змін:

1. Периферична дегенерація сітківки. Вогнища дистрофії виявляються на периферії оболонки, у зоні скупчення паличок. Через це порушується сприйняття простору та значно погіршується периферичний зір. При цьому симптоми розвиваються дуже повільно, а діагностувати її на ранніх стадіях досить важко через незначні прояви. Якщо патологічні зміни зачіпають лише одне око, пацієнт може тривалий час у принципі не помічати проблем.
2. Центральна дегенерація сітківки. Характеризується ураженням макули — місця найбільшого скупчення колбочок, відповідальних за сприйняття кольору. Виділяють два варіанти її розвитку – суху форму (яка супроводжується формуванням жовтих друз) та вологу форму (яка виникає через активну неоваскуляризацію, крововилив та набряки макули). Її прояви стають помітними швидше, ніж при сухій формі, тому необхідно якнайшвидше розпочинати лікування.

Також виділяють кілька особливих форм хвороби:

• решітчаста дегенерація сітківки;
• пігментна дегенерація сітківки;
• жовткова дистрофія Беста;
• макулодистрофія Штаргардта;
• жовто-плямиста дистрофія Франческетті.

Діагностика захворювання

Ефективне лікування дегенерації сітківки лікар підбирає на основі результатів досліджень:

• візометрії;
• периметрії;
• оптичної когерентної томографії

Ці методи дозволяють точно встановити локалізацію та ступінь тяжкості уражень.

Лікування дегенерації сітківки очей

Лікування периферичної дегенерації сітківки (як і центральної) полягає в консервативній терапії, введенні інгібіторів ендотеліального фактора росту судин (застосовується при вологих формах) та в лазерній коагуляції критично витончених ділянок сітківки.

Профілактика дегенерації сітківки ока

Щоб запобігти розвитку дегенерації сітківки очей, варто подбати про стан очей. Захистіть їх від ультрафіолету, позбавтеся шкідливих звичок, забезпечте достатню кількість вітамінів та антиоксидантів у раціоні. Також обов’язково варто профілактично відвідувати офтальмолога (особливо після 40 років), щоб вчасно помітити відхилення.