Блефарофімоз

Блефарофімоз — це офтальмологічна патологія, яка супроводжується появою декількох анатомічних та фізіологічних аномалій, які призводять до дисплазії повік та порушень зору. Так, через одночасний птоз і зменшення довжини вільного краю повік відкрити повністю очі стає неможливим.

Найчастіше хвороба виникає спонтанно, проте відомі випадки її передачі дитині від батьків. Лікарі не заперечують можливу генетичну передачу, тому що в деяких сім’ях блефарофімоз виявляється одночасно у кількох родичів.

При цьому патологія вимагає обов’язкового лікування, оскільки заважає нормальному сприйняттю світу. Тяжкі форми блефарофімозу механічно знижують гостроту зору, через що дитині складно навчатися в школі або вести звичайне життя.

Причини та симптоми

Вроджений блефарофімоз розвивається через вплив на плід різних пошкоджуючих факторів. Крім генетичної схильності, причиною блефарофімозу можуть стати:

Певні ліки. Деякі препарати мають тератогенну дію, якщо приймати їх під час вагітності. Наприклад, антипсихотики, Варфарин, симпатоміметики та наркотичні анальгетики, проникаючи через гематоплацентарний бар’єр, безпосередньо впливають на процес формування очного яблука та тканин, що лежать навколо нього.
Деякі інфекції. Якщо вагітна жінка хворіє на кір, краснуху або будь-які захворювання, пов’язані з вірусом герпесу, розвиток повік може порушуватися. Тоді дитина народжується з характерними порушеннями розвитку.
Опромінення. Подібний фізичний вплив на дитину призводить до багатьох вад розвитку. Як правило, це пов’язано із проведенням рентгенологічного дослідження на малому терміні, коли факт вагітності ще не встановлений.
Інша тератогенна дія. Так, на розвиток ембріональних тканин дуже впливає прийом алкогольних напоїв, куріння та вживання наркотиків. Через це виникають спонтанні мутації.

Також причиною виникнення блефарофімозу можуть стати деякі хвороби очей та системні порушення (коли офтальмологічні патології – це лише частина проблеми). При цьому симптоми блефарофімозу в дитячому віці завжди однакові, незалежно від причин, що його викликали:

незвичайний розріз очей;
надмірно коротка та вузька очна щілина;
укорочення повік у всіх напрямках;
деформований внутрішній кут ока;
недорозвинення перенісся;
збільшена відстань між очима та їх внутрішніми куточками;
опущена верхня повіка;
неможливість повністю розплющити око або зімкнути повіки.

Також блефарофімоз часто супроводжує епікант — характерна складка шкіри у внутрішньому куточку ока.

У старшому віці та у дорослих можуть бути такі ознаки:

швидка стомлюваність очей;
пересихання очних яблук або підвищення виділення сльози;
відчуття піску у власних очах;
у важких випадках – повна сліпота;
ксерофтальмія.

Через значні проблеми із зором діти не можуть повноцінно навчатися, через що часто спостерігається супутня розумова відсталість та порушення адаптації серед однолітків.

Інші симптоми можуть бути пов’язані з основним захворюванням, якщо блефарофімоз у конкретного пацієнта є частиною синдрому або наслідком інших хвороб.

Основні види блефарофімозу

Щоб вилікувати блефарофімоз, лікарі повинні спочатку визначити його вид. Виділяють такі варіанти хвороби:

Вроджений. Зустрічається найчастіше, виникає через порушення розвитку ембріональних тканин. Його перші ознаки визначаються відразу після народження, оскільки характерні зміни розвиваються ще внутрішньоутробно.
Пов’язаний із іншими хворобами. Блефарофімоз може бути складовою цілої низки синдромів, у тому числі — хромосомних.
Набутий. Виникає у якості вторинних патологічних змін повік (частіше на одному оці). Причиною цього можуть стати травми з подальшим формуванням рубців, запальні патології, дегенеративні процеси.

Визначившись із класифікацією хвороби, лікарі призначають конкретне ефективне лікування.

Як лікувати блефарофімоз?

Якщо з’явилися ознаки блефарофімозу, необхідно звертатися до лікаря за діагностикою та лікуванням. У якості діагностики обов’язково проводиться візометрія, біомікроскопічне дослідження, вимірювання внутрішньоочного тиску. Також можуть провести УЗД очних яблук. Після цього, знаючи всі особливості хвороби та її ускладнення, можна вибрати конкретну схему терапії.

У дорослих

Лікування проводиться у кілька стадій:

корекція телікантусу та епікантусу з подальшим відновленням;
кантопластика — корекція розрізу ока;
кантопексія — підтяжка латеральних куточків очей;
корекція птозу — якщо в ній є необхідність.

Після цього пацієнт повинен періодично відвідувати офтальмолога, щоб фахівці могли оцінити динаміку загоєння, видалити шви та переконатися у відсутності ускладнень.

У дітей

Блефарофімоз у дітей лікується так само, як і у дорослих (якщо немає протипоказань до операції). Більш того, початок лікування в ранньому віці допомагає уникнути проблем із зором та соціалізації.