Астигматизм

Астигматизм – це різновид патології рефракції, яка характеризується наявністю різниці між заломлюючою здатністю різних точок рогівки або кришталика.
Якщо уявити поздовжній зріз очного яблука в нормі, рогівка та кришталик матимуть сферичну поверхню. У таких умовах заломлення світла за меридіанами відбувається з однаковою силою. Завдяки цьому всі світлові промені фокусуються на сітківці в одній точці, формуючи у мозку людини чітке зображення.
За наявності зазначеної патології поверхня рогової оболонки викривляється по одному або двом меридіанам, через що фокусування променів порушується. Отримане зображення має викривлені, розмиті контури, оскільки мозок отримує імпульси з кількох ділянок сітківки замість одного.
Аналогічна картина спостерігається при викривленні поверхні кришталика, однак такий різновид астигматизму зустрічається значно рідше.
Причини та симптоми
За такої патології, як астигматизм, причини характерні для набутої форми. До них відносяться:
- різні травми рогової оболонки, у яких сформувалися рубці її поверхні;
- запальні процеси, що призводять до дистрофії та рубцювання;
- формування кератоконусу;
- ускладнення невдалих оперативних втручань;
- опіки рогівки різного генезу.
Перелічені фактори призводять до утворення нерівностей поверхні, які забезпечують неправильне заломлення світлових променів у здоровому оці.
Вроджена форма є генетично детермінованою та виникає внаслідок порушень анатомічної будови очного яблука.
За наявності у пацієнта легкого ступеня даного захворювання клінічних проявів практично не спостерігається, за винятком можливих незначних змін гостроти зору. При прогресуванні патології спостерігаються такі суб’єктивні симптоми:
- Падіння гостроти зору. Залежно від типу астигматизму може спостерігатися міопія або гіперметропія. У деяких випадках спостерігається їхнє поєднання, при якому пацієнт погано бачить і вдалину, і зблизька.
- Спотворення предметів – повне або часткове. Даний прояв залежить від ступеня викривлення рогівки. У важких випадках предмети загалом розмиті та деформовані. Може змінюватися лише частина зображення — у такому варіанті решта предмета має чіткий рівний контур.
- Ефект двоїння. Спостерігається через несиметричну зміну поверхні. У цьому випадку кожне око формує власну версію зображення.
- Сухість, різь в очах, їхня підвищена стомлюваність, головний біль. Ця група симптомів пов’язана з тим, що орган зору перебуває у стані постійної напруги у спробі сфокусувати погляд. Такі прояви здатні завдати пацієнту стільки ж незручностей, як і оптичні порушення.
Основні види астигматизму
Існує кілька класифікацій цієї патології. Залежно від причин виникнення виділяють вроджений та набутий варіант. Перший зустрічається набагато частіше.
Оскільки викривлятися може як поверхня рогівки, а і поверхня кришталика, хвороба класифікується на рогівкову та кришталикову форму.
Відповідно до характеру викривлення рогівковий астигматизм можна розділити на:
- простий – викривлення спостерігається лише по одному меридіану;
- складний – спостерігається по обох меридіанах, однак має один знак – або міопічний, або гіперметропічний;
- змішаний – по одному меридіану спостерігається міопія, по іншому – гіперметропія.
Перші дві форми легко піддаються стандартній корекції лінзами, проте змішана для цього практично не придатна.
За стабільністю викривлення патологія поділяється на два варіанти:
- регулярний – викривлення за меридіаном однакове у всіх його ділянках;
- іррегулярний – протягом одного меридіана зустрічаються ділянки з різним ступенем заломлення.
Іррегулярний варіант гірше піддається корекції.
Якщо спостерігається сильне відхилення від нормальної осі (більш ніж 30°), вважається, що це астигматизм з косими осями.
Виходячи з величини падіння гостроти зору виділяють три ступені тяжкості даного захворювання:
- слабка – до 3 діоптрій з будь-яким знаком;
- середня – від 3 до 6 діоптрій з будь-яким знаком;
- висока – вище 6 діоптрій із будь-яким знаком.
Клінічно ступені відрізняються поступовим посиленням оптичних симптомів та приєднанням проявів пов’язаних із перенапруженням зорового апарату.
Як лікувати астигматизм?

Методи та цілі лікування залежать від ступеня порушення зору та віку пацієнта.
У дорослих
Корекція зору при астигматизмі проводиться за допомогою спеціальних окулярів або астигматичних (торичних лінз). Вони сконструйовані так, аби коригувати всі вигини рогівки.
Ще один метод – ортокератологічне лікування. Спеціальні контактні лінзи надягають у нічний час та м’яко коригують форму рогівки. Ефекту вистачає наступного дня.
Радикальних методів лікування цієї патології два:
- лазерна корекція;
- хірургічна заміна кришталика.
Перший спосіб застосовується у людей старше 18 років і дозволяє коригувати всі вигини рогівки, надавши їй сферичну форму. Другий рекомендують до проведення у пацієнтів старше 45 років з високим ступенем, коли великий ризик розвитку пресбіопії та катаракти.
У дітей
Корекція даної патології у дитячому віці зводиться до попередження розвитку ускладнень та зупинки неухильного прогресування. Для цих цілей застосовуються ортокератологічні лінзи, торичні контактні денні лінзи та спеціально змодельовані окуляри.
Хірургічні та лазерні втручання рекомендується проводити у дорослому віці, коли оптична система повністю сформована, і результат операції не погіршується з часом.