Анізометропія

Одне з найцікавіших питань офтальмології – що таке анізометропія. Це поширена (особливо у дитячому віці) патологія, яка розвивається через велику різницю в акомодації та рефракції двох очей. Так, такий діагноз встановлюється, якщо показник заломлення у двох очах відрізняється більше, ніж на 1,9 діоптрії. До цього очі здатні компенсувати одне одного при відображенні кінцевого зображення, і людина не помічає жодних змін. Однак якщо різниця зростає, вона відбивається на якості зору та потребує діагностики та лікування.

Найчастіше короткозорість в одному оці розвивається у дітей і може вважатися наслідком вроджених змін. Тому важливо регулярно перевіряти зір у дитячому віці, щоб вчасно помітити перші ознаки захворювання. В іншому випадку можна зіткнутися з важкими ускладненнями, серед яких — косоокість, амбліопія, кератит, рубеоз райдужної оболонки, інші пошкодження рогівки (зокрема, через носіння контактних лінз).

Причини та симптоми

Причини анізометропії можуть включати різні вроджені та набуті фактори:

Вроджені аномалії. Найчастіше йдеться про вроджену короткозорість, яка виникає через анатомічно неправильну, більш витягнуту форму очного яблука. У цьому випадку промені, заломлюючись під час проходження оптичних середовищ, ніколи не фокусуються на сітківці, що призводить до формування короткозорості у маленьких дітей.
Астигматизм. Ця патологія також перешкоджає нормальній гостроті зору за рахунок декількох ділянок заломлення, тому поступово може розвинутись анізометропія.
Катаракту. Ця хвороба поступово призводить до розвитку повної сліпоти (якщо не лікується). Тому, якщо помутніння кришталика розвивається тільки в одному оці, у процесі його прогресування буде діагностована і одностороння короткозорість.
Ятрогенний вплив. Після деяких офтальмологічних операцій може спостерігатися тимчасове зниження зору. Постійна короткозорість може бути ускладненням після втручання або його наслідком (якщо воно було проведено до 18 років).

Незалежно від причин, анізометропія призводить до постійної напруги очей, прогресуючого зниження зору та різних ускладнень (зокрема, до вторинної косоокості). Більше того, як компенсаторний механізм, щоб знизити розмиття фінального зображення, пацієнт неусвідомлено може обмежувати участь ураженого ока, перекладаючи все навантаження на друге.

Симптоми анізометропії включають:

постійний зоровий дискомфорт (від майже непомітного до значного, залежно від ступеня тяжкості);
швидка стомлюваність очей, що розвивається навіть за середніх навантажень;
біль в очах або над бровами через постійну їх напругу;
двоїння в очах, нечітке зображення, плаваючий зір;
зменшення яскравості та чіткості картинки при закриванні здорового ока;
звуження полів зору;
неповне сприйняття глибини зображення.

Також через порушення зору може виникати головний біль, запаморочення, порушення координації. Тому краще звертатися до лікаря за перших симптомів.

Основні види анізометропії

З огляду на те, що це – анізометропія – перш, ніж призначати лікування, лікарі повинні точно встановити діагноз. Для цього використовується кілька різних класифікацій.

Перша з них відображає час виникнення та причину хвороби:

Вроджена. Анізометропія у дітей найчастіше відноситься до цієї групи і виникає у ранньому віці. Вона може супроводжувати декілька захворювань, які найчастіше супроводжуються ушкодженням очей. Так, її причиною можуть стати розумова відсталість, вроджена асиметрія лицевого черепа, птозо-міозна офтальмоплегія, ДЦП та деякі синдроми (наприклад, Кауфмана).
Набута. Такою найчастіше буває анізометропія у дорослих, і виникає вона через виникнення хвороб у генетично здорових людей. До розвитку односторонньої короткозорості можуть призводити катаракта, несиметрична далекозорість. Також у основі вторинної анізометропії може лежати невдала операція.

Також клінічно важлива ознака – це рівень порушення заломлення. Залежно від цього визначається, наскільки важка анізометропія ока – ступеня може бути такими:

від двох до трьох діоптрій – слабкий ступінь;
від трьох до 6 діоптрій – середня;
вище, ніж 6 діоптрій – тяжкий ступінь.

Щоб точно визначитися з лікуванням, потрібно знати і вид анізометропії:

міопічна — коли йдеться про односторонню короткозорість;
гіперметропічна — коли в одному оці визначається далекозорість;
астигматична – в одному оці виражений астигматизм;
пресбіотична — йдеться про різне заломлення у кришталиках;
анізоперескопічна – гострота зору не порушена, проте спостерігається різна ширина полів зору.

Лікарі виділяють рефракційну анізометропію, коли світло заломлюється з різною силою, осьову, коли відрізняються осі очей, і змішану.

Також окремо можна виділити антиметрпію — хворобу, при якій на одному оці формується далекозорість, а на іншому короткозорість.

Як лікувати анізометропію

Лікування анізометропії може включати консервативні та хірургічні методи. Це залежить від ступеня тяжкості та віку пацієнта, який хоче відновити зір. При цьому подальший прогноз абсолютно сприятливий, тому що після корекції та при дбайливому ставленні до очей нормальний зір зберігається на все життя.

У дорослих

Корекція анізометропії у дорослих проводиться двома методами:

Консервативним. Консервативні методи включають підбір окулярів та лінз. Для цього можуть використовуватися спеціальні окуляри з різною заломлювальною здатністю, які дозволяють вирівняти гостроту зору в двох очах. Так, можуть використовуватися телескопічні та ізейконічні окуляри. Також пацієнту можуть запропонувати корекцію м’якими контактними лінзами.
Хірургічним. Він полягає в лікуванні основного захворювання та проведенні лазерної корекції зору. Так, може проводитися операція лікування катаракти із заміною кришталика або інші втручання (наприклад, лазерна коагуляція сітківки). Після цього виконується і сама корекція, яка відновлює стовідсоткову гостроту зору.

Надалі обов’язково потрібно профілактично відвідувати офтальмолога, щоб контролювати свій стан. З віком може розвиватися низка хвороб, які погіршують зір (наприклад, вікова далекозорість).

У дітей

Лікування анізометропії у дітей через вік може бути лише консервативним. До 18 років офтальмологи не радять проводити будь-які оперативні втручання, оскільки структури ока продовжують розвиватися, а форма може змінюватися. Тому такі операції, як лазерна корекція можуть втратити свою ефективність. Тому дітям зір коригують за допомогою лінз та окулярів. Також може використовуватись апаратний метод лікування.

Він передбачає використання власних функціональних можливостей та зміцнення м’язів окорухового апарату. За допомогою спеціальних апаратів часто можна досягти відновлення зору. Якщо до дорослого віку повністю скоригувати функцію очей не виходить, надалі проводиться операція.