Макулярний розрив сітківки: симптоми, стадії і варіанти лікування захворювання
Симптоми патології
Макулою називається невелика область в центрі сітківки, в якій світло перетворюється на імпульси різних кольорів. При пошкодженні цієї зони зір поступово погіршується, порушується сприйняття предметів.
Зазвичай патологія розвивається повільно, тому на ранніх стадіях людина навіть не підозрює про неї.Однак макулярний розрив супроводжується низкою характерних симптомів, які допоможуть зорієнтуватися в стані здоров’я органів зору. До ознак патології відносяться:
- втрата гостроти зору;
- спотворення картинки. Зокрема, при погляді на прямі лінії вони здаються хвилястими;
- темна пляма, якщо дивитися прямо.
Ступінь негативного впливу патології безпосередньо залежить від розміру пошкодження, а також стадії хвороби. Визначити ці показники може тільки лікар після детального обстеження.
Основні причини виникнення патології
Як ми писали вище, макулярний розрив сітківки може з’явитися під впливом різних факторів, в тому числі і природних. Однак залежно від причини захворювання відрізняється за ступенем тяжкості і особливостями патології, тому варто розібратися в найбільш поширених з них:
- травми. Розвивається патологія внаслідок контузії. Під впливом ударної хвилі в найтоншому місці ока розходяться клітинні шари, від чого й утворюється розрив сітківки;
- міопія. В такому випадку патологія розвивається при короткозорості. На думку офтальмологів, цей вид захворювання найважчий як в плані лікування, так і відновлення;
- післяопераційний. Ця причина найменш поширена. Зустрічається патологія такого типу у 1% пацієнтів, у яких була операція через регматогенне відшарування сітківки.
Зрозуміти, що саме викликало макулярний розрив сітківки, а також скласти план лікування можна тільки після детального обстеження. Про те, як воно проводиться, розповімо нижче.
Методи діагностики
Для визначення наявності патології в офтальмології застосовуються різні технології обстеження:
- Тест Амслера. До нього вдаються з метою діагностики самоконтролю.
- ОКТ. Під абревіатурою ховається поняття оптичної когерентної томографії. Так позначають один з найсучасніших методів комп’ютерної діагностики. Обстеження забезпечує інформацією про патологічні зміни у внутрішній структурі ока, допомагає визначити ступінь ураження макули.
- Офтальмоскопія. Ця методика обстеження дає можливість оцінити стан очного дна. Саме офтальмоскопія дозволяє визначити макулярний розрив вже на ранніх стадіях, коли його легше лікувати.
Крім перерахованих, можливе застосування й інших методик, які підбирає лікар.
Ступені патології
Макулярний розрив розрізняється на стадії залежно від тяжкості ураження сітківки:
- I — це предрозрив. На такому етапі на сітківці тільки починає формуватися дефект, особливих змін пацієнт не відчуває. Патологію на I стадії діагностують найчастіше випадково при медогляді;
- II — на другій стадії на макулі формується розрив, починає в незначній мірі знижуватися гострота зору. Пацієнт відчуває дискомфорт зі сприйняттям, можливе спотворення розмірів і форм предметів;
- III — це повний макулярний розрив сітківки. Патологія зачіпає всі шари тканин, формується наскрізний отвір на сітківці. Повний розрив призводить до втрати центрального зору, відповідно, пацієнт відчуває серйозний дискомфорт.
Визначити точну стадію патології може тільки лікар при обстеженні. Також залежно від ступеня тяжкості, підбираються лікування і реабілітаційні заходи. Нижче розглянемо ці питання детальніше.
Особливості лікування патології
Терапевтичні заходи підбираються залежно від ступеня тяжкості хвороби. При невеликих розривах зазвичай лікування не проводиться, рекомендується тільки спостереження. Якщо ж патологія ускладнюється, то прописують консервативну терапію.
При повному (наскрізному) макулярному розриві сітківки ока лікування проводиться із застосуванням хірургічного втручання. Операція називається вітректомія. Суть її проведення полягає у видаленні скловидноготіла і заміщенні його особливою біосумісною сумішшю. Краї розірваних тканин зводяться, і з часом вони зростаються.
Реабілітація після хірургічного втручання
Основні рекомендації з відновлення і догляду за органом зору дає офтальмолог. Зазвичай реабілітаційний період включає в себе прийом медикаментів і поради щодо дотримання гігієни.
Через деякий час після операції проводиться контрольна перевірка гостроти зору, при необхідності підбираються засоби для корекції (окуляри, лінзи, фізіопроцедури).
Ускладнення і ризики після втручання
Вітректомія, як будь-яка хірургічна операція, може позначитися на стані здоров’я не кращим чином. Серед основних можливих ускладнень — розвиток катаракти, також є ризик підвищення внутрішнього тиску ока. Однак це не привід відмовлятися від операції.
Вітректомія — це крайній захід, який проводиться з метою поліпшення або збереження зору в принципі.
Щоб знизити ймовірність виникнення ускладнень, варто ретельно вибирати лікаря і медустанову. У сучасних клініках, як «Візіум», є все необхідне для якісного проведення операцій на очах будь-якої складності: сучасне обладнання та інструменти, кваліфіковані фахівці, що пройшли ретельний відбір.
